Справа № 536/1087/19
26 травня 2020 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Мудрої В.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
17 липня 2019 року позивач, Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що 07 квітня 2017 року між банком та відповідачем був укладений договір б/н, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань станом на 13 червня 2019 року утворилась заборгованість на загальну суму 41 786 грн. 51 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 15 915 грн. 21 коп., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 10 586 грн. 21 коп., заборгованості за пенею за прострочене зобов'язання - 12 219 грн. 07 коп., нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 600 грн. та штрафами: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 966 грн. 02 коп. -штраф (процентна складова).
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 41 786, 51 грн. та судові витрати у розмірі 1921 грн.
Ухвалою судді від 09 вересня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи в відповідності до ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані матеріали справи і оцінюючи все в сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Встановлено, що 07 квітня 2017 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитно ліміту на картковий рахунок та персональний ідентифікаційний номер для авторизації, а відповідач зобов'язувалася повернути кредит в порядку і на умовах передбачених договором та погодилася з тим, щоця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу кошти в сумі 14000 грн., виконавши таким чином свої зобов'язання в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 отримала в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку з встановленим кредитним лімітом та користувалася кредитними коштами, а також частково здійснювала їх повернення, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
З Анкети-заяви позичальника від 07 квітня 2017 року вбачається, що процентна ставка та строк дії договору в ній не зазначені.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання відповідачем обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 915,21 грн. та заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 10586,21 грн., а всього 26501,42 грн.
Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.
Так як позов задоволено частково, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позову в сумі 1218 грн. 32 коп.
Керуючись ст.ст.13, 81,ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279,280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість по кредиту за договором б/н від 07 квітня 2017 року станом на 13 червня 2019 року в сумі 26 501 (двадцять шість тисяч п'ятсот одна) грн. 42 коп., і судові витрати в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять ) грн. 32 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. М. Клименко