Справа № 554/10306/19
Провадження № 2-а/545/48/20
"29" травня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Потетій А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області Рак Б.В., третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи вимоги тим, що вказана постанова є незаконною, оскільки вона винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, що грубо порушує його права.
Просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1711887 від 06.11.2019 року винесену інспектором Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Рак Б.В. про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про місце, дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився про місце, дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, попередньо надавши відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав того, що відповідно до ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Таким чином, інспектори патрульної поліції з метою здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів наділені законом повноваженнями перевіряти транспортні засоби на наявність чи відсутність технічних несправностей та його комплектність.
Так, ОСОБА_1 06.11.2019 об 06 год. 11 хв. в м. Полтава, по вул. Шосе Харківське, 4/15, керував транспортним засобом РУТА-25 ПЕ , номерний знак НОМЕР_2 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, у якого не працював передбачений конструкцією задній аварійний вихід, чим порушив п. 31.4.7 г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до п. 31.4. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
31.4.7.г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх в дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.
Відповідно до п. 6.8.8 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролю» замки дверей кузова (кабіни), капота, багажника, засуви бортів вантажної платформи, засуви горловин цистерн, механізми регулювання і пристрої фіксування сидіння водія, та пасажира, органи або пристрої, призначені для відчинення та зачинення дверей автобусів та тролейбусів, аварійні виходи та пристрої їхнього задіювання (відчинення), приводи відчинення (зачинення) дверей, сигналізація роботи дверей і сигнал вимоги зупинки, пристрій обігрівання та обдування вітрового скла, протиугінний пристрій мають бути роботоздатні.
Випуск на лінію маршрутного транспортного засобу здійснюється під час виїзду із місця зберігання (гаража). Комплектність та технічний стан ТЗ перевіряється під час передрейсового контролю. Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технічного контролю.
Таким чином, виїзд із місця зберігання (гаража) з табличками з визначеним маршрутом на вітровому та боковому склі (маршрут 57 «Левада - ГРЛ»), вважається виїздом на маршрут, і його водій повинен здійснювати повністю укомплектованим та технічно справним, у тому числі і зі справними аварійними виходами. У даному випадку гр. ОСОБА_1 дані вимоги були порушені.
Зазначає, що зупинка транспортного засобу була здійснена у відповідності до закону на підставі ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух».
Тобто, поліцейські, окрім підстав для зупинки та перевірки транспортних засобів, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», наділені також Законом України «Про дорожній рух» повноваженнями на здійснення контролю та перевірки саме ТЗ, що надають послуги для перевезення пасажирів, (у тому числі і несправність аварійних виходів), що і було зроблено інспекторами).
Крім того, оскільки, перевірка транспортного засобу під керуванням позивача, здійснювалась не працівниками Державтоінспекції, а працівниками патрульної поліції, то дія Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.10.2008 року № 534 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації» на поліцейських не поширюється, а відповідно була відсутня необхідність складання Акту перевірки технічного стану КТЗ.
Представник третьої особи до суду надавав заяву в якій вказав на те, що проти позову заперечує, відзив на позов підтримує в повному обсязі.
Зважаючи на те, що представник третьої особи висловив свою позицію щодо позову, підтримав письмові пояснення відповідача, не вказав на те, що має намір подати додаткові докази, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
На підставі викладеного суд вирішив провести розгляд справи у письмовому провадженні відповідно до вимог ст. 205 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1711887 від 06.11.2019 року, позивач 06.11.2019 року, керував автомобілем РУТА 25ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , близько 06 год. 10 хв. на автодорозі Харківське шосе 4, 15 км, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, у якого не працював передбачений конструкцією задній аварійний вихід, чим порушив п. 31.4.7 г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року.
Згідно зазначеної постанови серії ЕАК №1711887 від 06.11.2019 року, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.4.7 «г» ПДР України. В зв'язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень штрафу за керування транспортним засобом, що має технічні несправності.
Відповідно до п. 31.4. ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
31.4.7.г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх в дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2008 року № 534 затверджено Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища, відповідно до вимог абзацу першого пункту 21 статті 11 Закону України "Про міліцію".
Згідно до п.п. 4.1 п.4 розділу ІІ Порядку візуально перевіряються складові частини КТЗ, перелічені в підпунктах b, f, g, h, i пункту 14 Акта перевірки.
Відповідно до розділу II п.6. Порядку у разі виявлення технічних несправностей складових частин КТЗ, перелічених у підпунктах a, c, d, e, g, h пункту 14 Акта перевірки, працівник ДАІ робить відповідну відмітку в пункті 16 Акта перевірки, а також складає протокол про адміністративне правопорушення.
Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі виявлення технічних несправностей складових частин КТЗ, перелічених у підпунктах a, c, d, e, g, h пункту 14 Акта перевірки (до яких відноситься відсутність елементів конструкції кузова а/м або зміна розміщення номерного знаку), працівник ДАІ робить відповідну відмітку в пункті 16 Акта перевірки, а також складає протокол про адміністративне правопорушення. Разом із тим, жодного Акту перевірки технічного стану КТЗ працівники поліції не складали.
Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2008 року № 534 визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища.
Забезпечення дорожнього руху є одним із завдань ДПП, відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року №73. У своїй діяльності ДПП керується також Наказами МВС.
Зазначений Порядок, затверджений Наказом МВС не втратив чинність, та спрямований на встановлення наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища.
Суть оскаржуваної постанови полягає в тому, що КТЗ мав ознаки несправності, а саме не працював передбачений конструкцією задній аварійний вихід, тому встановлення порушення мало бути підтверджено у встановленому законом порядку, а саме складено Акт перевірки КТЗ.
Оскільки у ДПП відсутній спеціальний нормативний акт, який би врегульовував дану процедуру, за аналогією закону мав би бути застосований Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, який не втратив чинність та не скасований у визначеному законом порядку.
Порушення процедурних питань при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення має наслідком її скасування.
Крім того, транспортний засіб - автобус РУТА-25ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_2 , яка надає послуги з пасажирських перевезень.
ОСОБА_1 є лише найманим працівником. При випуску з гаражу вище зазначеного ТЗ огляд водія здійснює медпрацівник, а огляд ТЗ здійснює механік, що підтверджено на відеозаписі. Таким чином, відповідальним за технічний стан є саме механік, який за умови наявності несправності ТЗ зобов'язаний не випускати такий ТЗ на маршрут. Разом з тим інспектор поліції на це уваги не звернув та не з'ясував цієї обставини.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:
забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;
забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації;
не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технічного контролю.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 на момент фіксації порушення працівником поліції був відповідальним за технічний стан транспортного засобу РУТА-25ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 суду не надано, в матеріалах справи вони також відсутні.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 Закону України «Про національну поліцію» вказує, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини, та інше.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У статті 252 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами 1 та 2 ст.258, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Частина 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.
Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 та Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853: «Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка».
При винесенні оскаржуваної постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла постанову, вимоги закону не враховані.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, без встановлення особи відповідальної за технічний стан КТЗ та дотримання порядку фіксації наявних технічних несправностей КТЗ.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідач не надав жодного доказу правомірності вчинених ним дій щодо встановлення винуватості позивача в інкримінованому правопорушенні та накладенні відповідного стягнення.
З огляду на викладене суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, а оскаржувана постанова до скасування як незаконна із закриттям провадження у справі у відповідності до вимог ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246 КАС України, ст. ст. 122 ч. 1, 126, 247, 259-263, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», Конституцією України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1711887 від 06.11.2019 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
Закрити провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн., на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : А.Г. Потетій