Справа № 369/733/20
Провадження № 1-кп/369/841/20
іменем України
29.05.20 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження № 12019110000000969 від 29.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новосибірська Російська Федерація, українця, громадянина України, освіта середня, працює на посаді слюсаря у ТОВ «ВП «Трансвугілля», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
28.11.2019 року близько 18 години 30 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21154» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 9-му км. автодороги «Київ-Бишів», що в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, поблизу перехрестя з вул. Європейська, в напрямку до с. Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області, в порушення вимог пунктів 23 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 18.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена загроза чи небезпека», наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинився, для надання дороги пішоходу ОСОБА_5 , який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля та здійснив наїзд на останнього.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в автомобілі швидкої медичної допомоги.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №253/Д/928тр від 10.01.2020 року встановлено, що смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок закритої внутрішньо - черепної травми, яка супроводжувалась крововиливом під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки головного мозку, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 б), д), 18.1 Правилдорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_5 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив обставини, встановлені досудовим розслідуванням, докази щодо фактичних обставин, не оспорює, зазначив, що відшкодовує потерпілій завдані збитки.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.
У відповідності до ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині, а також те, що наявні у кримінальному провадженні докази стосовно фактичних обставин учасниками судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд визнає, що обвинувачений дав суду правдиві показання, які підтверджують обставини встановлені в процесі досудового розслідування.
Суд визнає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину з необережності доказана повністю, його дії судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що вчинений ним злочин відноситься до тяжких злочинів, вчинений з необережності, ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, та призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 286 ч. 2 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати підлягають стягненню із обвинуваченого.
Запобіжний захід не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370- 374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 4710 (чотири тисячі сімсот десять) грн. 30 коп. у відшкодування судових витрат на залучення експертів.
Речові докази по справі :
-автомобіль марки ВАЗ-21154 д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на штраф майданчику за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Борисів, пров. Боженка,24, повернути ОСОБА_4 , скасувавши накладений на нього арешт.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1