Дата документу 02.06.2020 Справа № 554/4675/20
Провадження №2/554/1584/2020
Іменем України
02 червня 2020 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України, держави України в особі Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відшкодування шкоди, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Державної казначейської служби України, держави України в особі Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відшкодування шкоди, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь 22275 гривень шкоди, завданої нормативно-правовим актом, що визнаний неконституційним та витрати на правову допомогу у сумі 4470 гривень.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що він має статус учасника бойових дій та користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни. Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачалось, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивачу було виплачено суму коштів за 2016-2019 роки в розмірі 4680 гривень. Однак, 27.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Таким чином, у вказаний період учасникам бойових дій, у даному випадку позивачу, не доплачена сума коштів у розмірі 22275 гривень (26955 грн. - 4680 грн.).
Дослідивши матеріали позову, суд встановив, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.
Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.
В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі -ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі -КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 22275 гривень шкоди, а саме суми коштів недоплачених йому щорічно до 5 травня як учаснику бойових дій.
Враховуючи суб'єктний склад сторін спору та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1. ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, підстав для відкриття провадження за правилами передбаченими ЦПК України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) за позовною заявою немає, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі та роз'яснити позивачу право звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186, 259-261 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України, держави України в особі Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про відшкодування шкоди.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Суддя: А.М.Чуванова