Дата документу 26.05.2020 Справа № 554/1998/20
Провадження №1кс/554/3296/2020
Іменем України
26 травня 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
заявника - ОСОБА_3
представника заявника - ОСОБА_4
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесення відомостей до ЄРДР по заяві про вчинення кримінального правопорушення ,-
06.03.2020 року заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесення відомостей до ЄРДР по заяві про вчинення кримінального правопорушення та просив скасувати рішення ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві від 21.02.2020 року за №А-1721/15-02-3-20 про відмову у внесенні в ЄРДР відомостей відносно судді ОСОБА_5 та зобов'язати відповідальну особу внести відповідні відомості по заяві до ЄРДР.
В обґрунтування скарги вказав, що 02.03.2020 року нею було отримано відповідь із ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві за вих.№А-1721/15-02-03-20 про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення на думку заявниці суддею Комінтернівського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 .
Вказану відмову, ОСОБА_3 вважає незаконною, що і стало підставою для звернення до суду.
Заявник та її захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити.
Слідчий до суду не з'явився. Відповідно до ст.306 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 було направлено заяву до ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві про вчинення кримінального правопорушення.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення вказала про вчинення на її думку кримінального правопорушення суддею Комінтернівського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 , яке виразилося у прийнятті рішенні від 18.04.2018 року по адміністративній справі №641/1811/18.
02.03.2020 року заявником отримано відповідь датовану 21.02.2020 року від ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР. Вказано, що за результатами розгляду заяви в межах компетенції ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві , вчстановлено, що у заяві не викладено обєктивних даних, що можуть свідчитипро наявність складу кримінального правопорушення в діях колишнього судді Комінтернівського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 у звязку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Окрім того, постанова Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18.04.2018 року ухвалена у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 на теперішній час судами виших інстанції не скасована та набула законної сили. Заявником сплачено штрф в розмірі 340 грн. відповідно до постанови від 18.04.2018 року.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.3 розділу ІІ Положення).
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 не містить відомостей, які б вказували на вчинення суддею Комінтернівського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 конкретного злочину, заява не містить фактичних обставин вчинення злочину та жодних доказів на підтвердження неправомірних дій, а містить лише оціночні судження пов'язані з незгодою з рішенням судді винесеними під час здійснення правосуддя.
Фактично заява за своїм змістом не є заявою про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а є заявою, в якій заявник висловлює свою незгоду з рішенням судді Комінтернівського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 від 18.04.2018 року, яким ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ст. 14ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п.42 рішення Конституційного суду України від 23.05.2001 року, процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд у першій інстанції, в апеляційному та касаційному порядку та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку, відповідно до процесуального законодавства. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів ,які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у своєму висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013 року зазначила, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання
Оскільки заява не містить будь-яких об'єктивних та достовірних відомостей про наявність ознак кримінально-карних діянь, то підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР відсутні, а відтак слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає скаргу не обґрунтованою, а тому вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
ухвалила,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесення відомостей до ЄРДР по заяві про вчинення кримінального правопорушення суддею Комінтернівського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 передбаченого ст. 375 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1