Справа № 333/6975/18
Провадження № 1-кс/333/645/20
Іменем України
29 травня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №333/6975/18 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, -
27 травня 2020 року до судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 333/6975/18 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України.
В обґрунтування заяви вказано, що у провадженні судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України. У порушення ч. 6 ст. 22 КПК України суд, не зберігаючи об'єктивність та неупередженість, не створюючи необхідних умов для реалізації сторонами їхніх прав та виконання обов'язків, перебрав на себе обов'язки обвинувачення, а саме під час судового засідання 26 травня 2020 року у порушення ст. 352 КПК України, не надав можливість захиснику допитати свідків, які були викликані за клопотанням сторони захисту, розпочавши допит самостійно. Питання, які були поставлені адвокатом свідкам, судом були відведені, що вказує на упереджене ставлення судді як до обвинуваченого так і до захисника, перешкоджаючи встановленню об'єктивних обставин у справі.
Своїми діями під час розгляду справи, які полягали в упередженому ставленні до свідчень обвинуваченого, маніпулятивних та упереджених допитів свідків, під час яких суддя ставив навідні питання з метою отримання необхідних йому показі, він фактично перебрав на себе повноваження сторін щодо допиту свідків, тобто суддя ОСОБА_5 не забезпечив гарантій для того, щоб виключити будь - які обґрунтовані сумніви у його безсторонності, створюючи до вирішення справи у учасників провадження враження, зокрема у сторони захисту, що обвинувачення є доведеним та її наявність поза сумнівом. При цьому позиція та доводи обвинуваченого та захисника відразу і відкрито піддавалися критиці з боку судді, що вказує на його упередженість.
29 травня 2020 року до судді надійшло письмові пояснення судді ОСОБА_5 , в яких вказано, що захисник ОСОБА_4 02 грудня 2019 року заявила клопотання про: допит свідками осіб, що приймали участь як поняті у слідчих діях; дослідження оригіналів носіїв, на яких слідчий здійснював відеозйомку слідчих експериментів за участю свідків; допит судово-медичних експертів; додатковий (з приводу спростування або підтвердження факту застосування насильства до обвинуваченого ОСОБА_3 ) допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Вказане клопотання судом було задоволено. У судове засідання на 26 травня 2020 року були повторно викликані свідки: ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які мали надати показання лише з приводу нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченому, порушеного ОСОБА_11 у своєму клопотанні. Водночас, захисник ОСОБА_12 стала задавати свідкам питання, які не ставилися у клопотанні останньої, та на які свідки давали вже свої показання під час їх допиту у судовому засіданні раніше, коли права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженні захищав адвокат ОСОБА_13 . Оскільки відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 352 КПК України суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків та має право знімати питання допитуючої сторони, що безпосередньо було здійснено суддею ОСОБА_5 після протесту прокурора, на його думку твердження захисника ОСОБА_4 про те, що суддя є упередженим не відповідає дійсності і заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, та інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, що передбачені КПК України. Одночасно вказано про розгляд заяви про відвід за його відсутністю через зайнятість судді в іншій справі.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4 , повідомлена своєчасно та належним чином, не з'вилася, причини її неявки суду не відомі.
У відповідності до ст. 81 КПК України з врахуванням викладеного судом визнано можливим здійснення розгляду заяви про відвід у відсутності особи, якій заявлено відвід, прокурора, захисника та потерпілого.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заяву про відвід, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суддя в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Частиною 1 ст. 321 КПК України передбачено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 3, 6, 7 ст. 352 КПК України, суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї. Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.
Сумніви у неупередженості судді ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 обгрунтовує тим, що ним ставив навідні питання свідкам з метою отримання необхідних йому показів.
В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу судді стала суб'єктивна думка заявника щодо неупередженості судді, втім, її сумніви не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими. Також, заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак порушення головуючим суддею порядку допиту свідків, його неупередженості, а тому суддя не може вважати такі сумніви об'єктивно виправданими.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що в неупередженості судді ОСОБА_5 нема правомірних сумнівів, оскільки заява не вказує на певні факти, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 81, 234-235 КПК України, суддя, -
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 333/6975/18 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1