Справа №333/2015/20
Провадження №2-а/333/100/20
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2020 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючої судді Круглікової А.В., розглянувши матеріали справи
за адміністративним позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: інспектора патрульної поліції Запорізького районного ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Глущенка Юрія Володимировича, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96
про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
23.04.2020 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Запорізького районного ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Глущенка Юрія Володимировича про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі.
Розглянувши вказаний вище адміністративний позов, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 4 ст. 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Згідно з положеннями статей 3,5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року № 590-VII внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Саме така правова позиція закріплена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17.
З огляду на викладене, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн., оригінал документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі надати на адресу суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122 КУпАП) (ч. 1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Саме така правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а.
З огляду на викладене, судом роз'яснюється право позивача ОСОБА_1 про можливість вірного визначення відповідача з урахуванням останньої практики Верховного Суд, викладеної в постанові від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 171, 241, 248, 286 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Запорізького районного ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Глущенка Юрія Володимировича про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ним копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В. Круглікова