Копія
Справа № 397/579/20
н/п : 1-кп/397/81/20
01.06.2020. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.03.2020 за № 42020120050000015 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, який не одружений, військовослужбовець строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 , стрілець відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 406 Кримінального кодексу України (далі КК України),
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, а саме: порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження.
Так, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби та проходячи її на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 01.02.2020 приблизно о 14 год. 40 хв., перебуваючи в лазні військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, всупереч встановленому порядку несення служби та у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 49-50, 127-128 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та ст.ст. 1-4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», з метою утвердити власний авторитет, за відсутності відносин підлеглості, проявляючи явну неповагу до військового колективу, використовуючи як привід для застосування насильства знаходження солдата ОСОБА_6 поблизу нього, підійшов до останнього та, на відстані витягнутої руки, правою рукою вилив на спину солдата ОСОБА_6 невідому речовину, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у виді опіку хімічною речовиною 1-2 ст.(А) 2% тулубу, сідниць, правої гомілки, які, згідно висновку експерта № 524 від 15.05.2020, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, яку укладено 22.05.2020 між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
За умовами угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 406 КК України, останній у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України. Також, сторонами визначено узгоджене ними покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, на підставі ст. 69 КК України, у виді арешту на гауптвахті строком на два місяці, а також отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України та КК України; обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 , які наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України, їм роз'яснені та зрозумілі. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, вказаному у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, у разі затвердження угоди, тому суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468-469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 , беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості, шкода від якого завдана державним інтересам. У даному провадженні бере участь потерпілий ОСОБА_6 , яким прокурору надано письмову згоду на укладення останнім угоди про визнання винуватості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 406 КК України.
ОСОБА_3 слід призначити узгоджене сторонами покарання, при визначенні виду та розміру якого сторони, у відповідності до ст. 65 КК України, врахували тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, як особа - раніше не судимий, військовослужбовець, позитивно характеризується за місцем проходження служби, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.
Отже, суд погоджується з висновком сторін про призначене покарання, на підставі ст. 69 КК України, у виді арешту, яке буде необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а тому, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.
На досудовому розслідуванні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувалися та клопотання про їх застосування не заявлялися.
Цивільний позов не заявлено, судові витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 370-371, 373-374, 376, 394-395, 474-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.05.2020 в м. Кропивницький між обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника-адвоката ОСОБА_5 , та прокурором Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України майором юстиції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2020 за № 42020120050000015.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, та, на підставі ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді арешту на строк на 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання у виді арешту ОСОБА_3 рахувати з моменту поміщення його до гауптвахти.
Речові докази: скляний флакон емкістю 50 мл з вмістом близько 10 мл невідомої хімічної речовини, поміщений до сейф-пакету білого кольору № 0056858 - знищити; медичну карту стаціонарного хворого № 1968 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 26-ти аркушах, - повернути КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської о бласної ради».
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з врахуванням обмежень, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_____________20___ року набрало законної сили.
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/579/20.
Помічник судді______________________
Копію засвідчено «___»_____________20___ року.