Справа № 404/1521/20
Номер провадження 3/404/1203/20
28 травня 2020 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, -
До Кіровського районного суду міста Кіровограда від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 523785 від 28.02.2020 року, який складено Інспектором взводу № 1 роти ТОР УПП в Кіровоградській області лейтенант поліції Ровінським Я.Г.:
28.02.2020 року о 19-35 год., ОСОБА_1 знаходячись в м. Кропивницький по вул. Вокзальна, 58, здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського, щодо залишення визначеного поліцейським місця, а саме: здійснення адміністративного затримання правопорушника для необхідності забезпечення охорони життя та здоров'я людей, фіксації слідів правопорушення.
Вказані дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ст.185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою вказаною ним в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud7676/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано місце проживання ОСОБА_1 , а також повідомлено його про місце розгляду справи. Таким чином останній безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за місцем проживання ОСОБА_1 , яке вказано у протоколі про адміністративне правопорушення;
2) інформація про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення було завчасно оприлюднена на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда;
3) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, не подано.
Таким чином ОСОБА_1 відомо про розгляд у суді його справи, а також про те, що судові повістки йому направлялися за адресою, вказаною у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує про його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи за вказаною ним же адресою, був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю не доведеною його вину у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.185 КУпАП містить два різні складу правопорушення. Перший склад, це «злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків», тобто відповідальність має наставити за невиконання кожного розпорядження чи вимоги працівника міліції, якщо вони законні та пред'являються при виконанні ними службових обов'язків. Другий же склад правопорушення, це «вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку».
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків чи інших, вищеперерахованих осіб, у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.
Згідно з положеннями ст.185 КУпАП і роз'ясненнями, даними пунктах 7,17 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року №8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. №12) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», передбачений зазначеною статтею склад правопорушення наявний, якщо не виконуються законні розпорядження або вимога працівників міліції чи іншої названої в цій статті особи, що бере участь в охороні громадського порядку, тобто такі, що ґрунтуються на законі і пред'явлені при виконанні зазначеними особами обов'язків по охороні громадського порядку.
Системний аналіз норм КУпАП, з урахуванням позиці Верховного Суду України, висловленої в Узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління ( статті 185-185-2 КпАП)» слідує, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків та пред'явлення ним правопорушнику відповідного посвідчення, яке саме правопорушення законно вимагав припинити поліцейський, який поліцейський висував таку вимогу, його прізвище, ім'я та по-батькові, посада.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 523785 від 28.02.2020 року, вбачається, що 28.02.2020 року о 19-35 год., ОСОБА_1 знаходячись в АДРЕСА_2 , здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського, щодо залишення визначеного поліцейським місця, а саме: здійснення адміністративного затримання правопорушника для необхідності забезпечення охорони життя та здоров'я людей, фіксації слідів правопорушення.
На підтвердження фактів зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення до суду надано:
- пояснення ОСОБА_1 , згідно до яких 28.02.2020 року він разом із товаришем вживали спиртні напої, та коли їх запросили до райвідділу поліції за те, що його товариш в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження припинити не реагував, і його почали затримувати поліцейські, і він одразу не розуміючи своїх дій, почав відштовхувати поліцейських, то вони його також затримали (а.с.2);
- пояснення свідка ОСОБА_2 , згідно до яких 28.02.2020 року о 19-35 год. він перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де був присутній при тому, що ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського, щодо залишення визначеного поліцейський місця, а саме здійснення адміністративного затримання правопорушника. На вимоги поліцейських не реагував, супроводжуючи свої дії штовханням та хапанням за формений одяг (а.с.3);
- протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 113131, згідно до якого ОСОБА_1 скарг, зауважень до дій посадових осіб органів поліції не має (а.с. 4).
Проте, письмові пояснення вказаного свідка, суд не може взяти до уваги в якості неупередженого та належного доказу, оскільки вони викладені учасником конфлікту - працівником поліції, тобто заінтересованою особою у накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Так, вимоги працівника міліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - та мають бути законодавчо обґрунтовані, проте з досліджених матеріалів справи встановити чи було озвучено вимогу працівниками поліції до ОСОБА_1 не можливо.
Інші документи долучені до матеріалів справи також не доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції до матеріалів справи не долучено.
Крім того, у відповідності до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено документ, що посвідчує особу, а саме особу встановлено за базою даних ІПНП.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» наведено перелік документів, які посвідчують особу. За змістом вказаної норми закону до документів, які посвідчують особу, відносяться: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.03.2020 року матеріали справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 були направлені до УПП в Кіровоградській області ДПП для належного оформлення, а саме для встановлення належним чином особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, 03.04.2020 року матеріали справи були направлені до Кіровського районного суду міста Кіровограда після доопрацювання без виконання вимог суду, в зв'язку з чим матеріали справи були повторно повернуті до УПП в Кіровоградській області ДПП.
Однак, всупереч вимог постанови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03.04.2020 року, вимоги даної постанови працівниками УПП в Кіровоградській області ДПП не виконані та 30.04.2020 року справу повторно скеровано до суду.
За наведених підстав, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами по матеріалам справи, які надійшли з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 523785 від 28.02.2020 року.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, ст.ст. 185, 247, 251, 253, 256, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган