Справа №345/899/20
Провадження № 3/345/279/2020
27.05.2020 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , непрацюючого, громадянин України, за ст. 124, 130 ч.1 КпАП України,
ОСОБА_1 29.02.2020 року о 02.55 год. в м.Калуш по вул. Добрівлянська керував автомобілем марки Опель д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогльного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» №6810 в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху.
Правопорушник в судовому засіданні вину не визнав та вказав, що він дійсно був зупинений працівниками поліції, де йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме приладу «Драгер 6810». На що він був погодився. Однак , з результатами вказаного технічного засобу він був не згідний, оскільки в нього виникли сумніви в його достовірності. Тому, він просив працівників поліції провести даний огляд в відповідному медичному закладі, на що йому працівниками поліції було відмовлено. Оскільки, його огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням просить закрити провадження по даній справі у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП .Також ствердив, що він не отримував посвідчення водія.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що до нього вночі 29.02.2020 року зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що його зупинено працівниками поліції в зв'язку з проведенням огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Так, коли він приїхав на місце зупинки ОСОБА_1 , то останній йому повідомив, що він уже пройшов вказаний тест, який показав результат - 0,77 проміле, який ніби-то свідчить про алкогольне сп'яніння. Його це сильно здивувало, оскільки він точно знає, що ОСОБА_1 був повністю тверезим і не зловживає алкогольними напоями. Тому, ОСОБА_1 повністю був не згідний з висновками Драгеру і казав, що хоче, щоб відносно нього провели освідування в медичному закладі. Однак, працівниками поліції йому в даному проханні було відмовлено, та запропоновано йому самому поїхати в лікарню та пройти відповідний тест. Також зазначив, що факт незгоди ОСОБА_1 з результатами приладу Драгер працівниками поліції не було зафіксовано нагрудною відеокамерою, а тільки на їхній телефон.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює поліцейським Калуського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області. 29.02.2020 року вони з екіпажем здійснювали патрулювання вулиць м. Калуша. близько 03.30 год. по вул. Добрівлянська в м.Калуші було зупинено автомобіль марки Опель, оскільки вказаний автомобіль здійснюючи обгін іншого авто перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки. Після зупинки автомобіля та встановлення особи водія було виявлено, що останній керує транспортним засобом при цьому не має посвідчення водія. При цьому, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з використанням приладу Драгер. При цьому даний прилад надав квитанцію , де результатом огляду було 0,77 проміле, що свідчило про алкогольне сп'яніння останнього. За вказаними фактами ними було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. При цьому, авто було передано особі, яка була твереза. На уточнюючі запитання свідок пояснив, що дане порушення працівниками поліції було зафіксовано на нагрудну камеру, а саме момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та момент роз'яснення водію на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», або ж проїхати у відповідний медичний заклад чи відмовитися пройти вказану перевірку. Після чого, він у присутності свідків подув у трубку приладу Драгер, результат якого був 0,77 проміле. Зазначає, що він дійсно повинен був відвезти водія, який не згідний з результатами приладу Драгер в медичний заклад , однак ОСОБА_1 при свідках не заявляв такої вимоги. Дане клопотання ним було висловлено приблизно через дві години, коли працівниками поліції було завершено складання протоколу та постанови і матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності. Тому йому було запропоновано самому поїхати у відповідний медичний заклад та пройти вказаний тест на факт алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює в охоронній фірмі і 29.02.2020 року між 2 та 3 годинами вони разом з колегами їхали на патрулювання та були зупинені працівниками поліції та запропоновано бути свідками. Так, водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», або ж проїхати у відповідний медичний заклад чи відмовитися пройти вказану перевірку. ОСОБА_1 було вибрано пройти вказану перевірку за допомогою тесту Драгер, і за результатами якого був результат 0,77 проміле. Після чого працівниками поліції було складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, відібрано у них пояснення. При цьому під час його перебування від ОСОБА_1 не поступало вимоги відвезти його в медичний заклад.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, він працює в охоронній фірмі і 29.02.2020 року між 2 та 3 годинами вони разом з колегами їхали на патрулювання та були зупинені працівниками поліції та запропоновано бути свідками. Так, при проходженні ОСОБА_1 тесту за допомогою приладу «Драгер», результатом було 0,77 проміле. При цьому , працівниками поліції у водія було з'ясовано, чи він погоджується з вказаним результатом, на що останній відмовився був їхати в медичний заклад.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі ті, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальност, тощо, відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши докази їх у сукупності, доходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.9 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що перевірка працівниками поліції стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводилась відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року у зв'язку із виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечленороздільна мова.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №051488 від 29.02.2020 року (а.с.2) вбачається, що працівниками поліції була дотримана процедура проведення огляду на стан сп'яніння, а саме було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», або ж проїхати у відповідний медичний заклад чи відмовитися пройти вказану перевірку. ОСОБА_1 було вибрано пройти вказану перевірку за допомогою тесту Драгер, і за результатами якого був результат 0,77 проміле в присутності двох свідків.
Даний факт підтверджено відео фіксацією з нагрудної камери поліцейського при огляді диску, який долучено до матеріалів справи (а.с.10), а тому даний протокол є допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.4,5) та підтверджено їхніми поясненнями даними в судовому засіданні та поясненнями інспектора поліції Гулійчук В.Ю., в яких вони підтверджують, що ОСОБА_1 на момент роз'яснення на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», або ж проїхати у відповідний медичний заклад чи відмовитися пройти вказану перевірку у присутності свідків подув у трубку приладу Драгер, результат якого був 0,77 проміле. Однак ОСОБА_1 при свідках не заявляв вимоги про незгоду з результатом Драгера та проведення вказаного тесту в медичному закладі. Дане клопотання ним було висловлено приблизно через дві години, коли працівниками поліції було завершено складання протоколу і матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності, що на думку суду є беззаперечним доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та не порушення процедури огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
З оглянутого судом відеозапису на носії «флешка», долученого до матеріалів справи ОСОБА_1 (а.с.38), слідує, що останній не погодився з результатами огляду з використанням приладу Драгер, оскільки в нього виникли сумніви, тому він просить відвезти його у медичний заклад, на що працівниками поліції повідомлено, що протокол з матеріалами відносно нього складений за порушенням ним п. 2.9 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП і він сам вправі поїхати у медичний заклад та пройти тест на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Суд не приймає до уваги покликання правопорушника, що йому було відмовлено у доставці його до медичного закладу для встановлення його стану, оскільки наданий відеозапис на носії «флешка» не містить дати і часу запису, а тому не має можливості встановити через який саме час була висловлена незгода ОСОБА_1 з результатами тесту Драгер, а також на противагу вказаному факту останній міг надати довідку з лікарні про проходження аналізу на факт вживання алкогольних напоїв.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєному доводиться даними, які знаходяться в квитанції про проведення тесту газоаналізатором Драгер № 6810 від 29.02.2020р., де результатом аналізу є 0,77% проміле алкоголю (а.с.1), протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №051488 від 29.02.2020 року (а.с.2), письмовими поясненнями двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.4,5), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направленням на огляд водія транкспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.7), постановою про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.8), відео фіксацією правопорушення зафіксованого нагрудною камерою поліцейського (а.с.10).
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи і вважаю, що для запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами ОСОБА_7 слід обрати стягнення, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП .
В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, яке він і не отримував, що і вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.8) .
Відповідно до п. 28 Постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Тобто, за змістом вищезазначеного, накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає лише на особу, яка має право керування транспортними засобами.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП в частині позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік не підлягає накладенню.
Окрім того, до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області 22.05.2020 року надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.05.2020 року справи про адміністративні правопорушення № 345/899/20, № 345/1718/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднано в одне провадження з присвоєнням номеру № 345/899/20.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 232638 від 17.05.2020 ОСОБА_1 17.05.2020 о 02.50 год. в м. Калуш по вул. Грушевсьеого ,28 керував автомобілем марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 не врахував дорожньої обставноаки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на цегляну огорожу. При ДТП автомобіль та огорожа отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні ДТП визнав, розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що дійсного діями ОСОБА_1 при вчиненні останнім ДТП було пошкоджено його огорожу. Однак , на даний час збитки йому повністю відшкодовано ОСОБА_1 , претензій ні морального ні матеріального характеру до нього не має.
Ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вина ОСОБА_1 у скоєному ДТП доводиться відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.05.2020 (а.с.1), схемою наслідків ДТП від 17.05.2020 (а.с. 2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с.3,4) .
Таки чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП.
У відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Таким чином, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн.;
за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
У відповідності до ст. 36 КпАП України, остаточне покарання визначити в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України 420,40 грн. судового збору .
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10 діб з часу проголошення.