Справа №: 343/501/20
Провадження №: 2-а/0343/13/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2020 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - суддi Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріща Сергія Павловича та Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 605459 від 23.03.2020 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріща С.П. та Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просив скасувати постанову винесену відповідачем ОСОБА_2 постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 605459 від 23.03.2020 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивував тим, що 23 березня 2020 року близько 11.30 год., керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat TDI Kombi», державний номерний знак НОМЕР_1 , він рухався автодорогою між населеними пунктами с.Сваричів і с.Креховичі Рожнятівського району Івано-Франківської області та був зупинений поліцейським Рожнятівського ВП Калуського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області Тріщем С.П., який після перевірки документів звинуватив його в порушенні правил користування зовнішніми освітлювальними приладами, зокрема в тому, що він керував автомобілем без увімкненого ближнього світла фар. В подальшому поліцейський виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Постанова мотивована тим, що він порушив вимоги п. 9.8 ПДР, тобто керував транспортним засобом, не увімкнувши ближнє світло фар. Однак, ця постанова підлягає до скасування, оскільки винесена з порушенням закону. Так, відповідач неправильно застосував правову норму, визначену ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами лише при початку руху чи зміні його напрямку, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил користування попереджувальними сигналами під час самого руху, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, оскільки перебуває у відрядженні в м.Надвірна Івано-Франківської області, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі також повторно не з'явилися в судове засідання та не повідомили про причини неявки, хоч були належно повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення їм рекомендованих поштових відправлень.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Так, ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 280 вищевказаного кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ст. 252 цього кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 245 зазначеного кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 вищевказаного кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, з цієї правової норми можна зробити висновок, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, що означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник, чи висловлених останнім доводів.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 605459 від 23.03.2020 року (а.с. 4), винесеної поліцейським СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріщем С.П., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 23 березня 2020 року о 11.30 год., керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat TDI Kombi», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою між населеними пунктами с.Сваричів і с.Креховичі Рожнятівського району Івано-Франківської області, не увімкнув ближнє світло фар, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.9.1 г) Правил дорожнього руху України, до попереджувальних сигналів відноситься увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Згідно п.9.8 ПДР України, з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Денні ходові вогні (ближнє світло фар) - це зовнішні світлові прилади і з точки зору ПДР України їх включення є попереджувальним сигналом.
Вимоги до їх ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР України «Попереджувальні сигнали», в той час, як вимоги щодо користування зовнішніми світловими приладами передбачено у розділі 19 ПДР України «Користування зовнішніми освітлювальними приладами».
Таким чином, водії не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у випадку неввімкнення за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів або ближнього світла фар, оскільки такі дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, якою передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.
Згідно з ухвалою суду від 12.05.2020 року (а.с. 23), в поліцейського СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріща С.П. та Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області витребувано матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Однак, відповідачі дану ухвалу суду не виконали та матеріали адміністративної справи суду не надали, хоч згідно з вимогами ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що складена поліцейським СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріщем С.П. постанова серії БАА № 605459 від 23.03.2020 року не відповідає нормам чинного законодавства, а тому адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено незаконно, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 605459 від 23.03.2020 року, винесену поліцейським СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріщем С.П., слід визнати протиправною та скасувати, а справу направити йому на новий розгляд, оскільки згідно з п.2 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задоволити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 605459 від 23.03.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріща Сергієм Павловичем та надіслати йому дану справу на новий розгляд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 09.01.2004 року.
Відповідач: поліцейський СРПП №1 Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Тріщ Сергій Павлович, службова адреса: 77600, Івано-Франківська область смт.Рожнятів вул. Шкільна, 11.
Відповідач: Рожнятівське відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, службова адреса: 77600, Івано-Франківська область смт.Рожнятів вул. Шкільна, 11.
Суддя: