15 серпня 2007 р.
№ 2-28/15938-2005А
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2006
у справі
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство №143269"
до
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з'явилися
від відповідача:
не з'явилися
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2005 позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0014162301/0 від 07.10.2005 про визнання податкового зобов'язання зі сплати збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим на суму 42700,00 грн..
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2005 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державної податкової інспекції у м. Сімферополі звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на те, що судами порушенні норми матеріального права зокрема, Рішення Конституційного суду № 1-рп/2003 від 16.01.2003, Закон України "Про систему оподаткування", Закон України "Про порядок погашення забов'язання платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скарги задовольнити частково.
ВАТ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №143269" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0014162301/0 від 07.10.2005 за результатами комплексної документальної перевірки проведеною ДПІ у м. Сімферополі з 01.07.2004 по 30.06.2005.
З 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Отже, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідачем у справі є орган державної податкової служби, який у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, помилково, відніс до юрисдикцій господарських судів спір за позовом ВАТ "Сімферопольське автотранспортне підприємство №143269" до ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0014162301/0 від 07.10.2005
Суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що вони є публічно-правовими, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції і її розгляд повинен здійснюватись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, даний спір розглянуто апеляційною інстанцією за правилами Господарського процесуального кодексу України без встановлення належної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На порушення цих вимог суд апеляційної інстанції розглянув справу керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності з частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином судом апеляційної інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що є підставою для скасування постанови і направлення справи на апеляційний перегляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.1115, 1117, ст. 1119-ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 07.02.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду зі справи 2-28/15938-2005А скасувати.
Справу направити до Севастопольського апеляційного господарського суду для апеляційного перегляду.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко