19.05.2020 227/4817/19
19 травня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Соріної А.О.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 травня 2019 року о 15 годині у подвір'ї будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 косив бензиновою косаркою траву в місці стоянки автомобілю марки «ЗАЗ-DAEWOO SENS» р/н НОМЕР_1 , власником якого є позивач. В результаті викиду каміння з-під косарки відповідач пошкодив його автомобіль в районі заднього бамперу і багажнику, заподіявши матеріальні збитки. За вказаним фактом Добропільським відділенням поліції у відкритті кримінального провадження за фактом умисного пошкодження чужого майна було відмовлено за недостатності розміру шкоди. За висновком експерта від 28.05.2019р., вартість матеріального збитку автомобілю склала 5446,02 грн. Вважає, що діями відповідача в результаті пошкодження автомобілю йому як власнику завдано цю матеріальну шкоду. Витрати ОСОБА_1 на проведення зазначеного автотоварознавчого дослідження склали 800 грн. На підставі ст.1166 ЦК України просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки, завдані пошкодженням транспортного засобу, на загальну суму 6246,02 грн., а також понесені ним судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 768,4 грн.
Позивач в судовому засіданні позов повністю підтримав, просив його задовольнити.
Суду він пояснив, що власником автомобілю марки «ЗАЗ-DAEWOO SENS» р/н НОМЕР_1 є його мати, він володіє вказаним транспортним засобом на підставі виданої йому генеральної довіреності. Вказане авто завжди стоїть на стоянці напроти 4-го під'їзду його житлового будинку АДРЕСА_1 . 21.05.19 у другій половині дня по телефону йому повідомив знайомий ОСОБА_3 , що біля його автомобілю косили траву та летіли каміння та трава. Хто саме косив, він не знає. Позивач вийшов на вулицю, і побачив на задньому бампері його авто скошену траву та відколи на задній частині багажника, і покликав відповідача. Останній заперечив, що ці ушкодження від його дій. Скопінцев викликав поліцію. Остання зафіксувала факт, опитала осіб. Позивач впевнений, що саме ОСОБА_2 заподіяв механічні ушкодження його автомобілю, більш, окрім нього, там траву ніхто не косив. Біля машини на землі є й щебінь, і росте трава. Всі бачили, що саме ОСОБА_2 того дня в тому місці косив траву. Особисто позивач цього не бачив. Потім він звернувся до оцінщика, який оцінив вартість заподіяних матеріальних збитків.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Стверджує, що 21 травня 2019 року згідно розпорядження Добропільської міської ради на громадських засадах працівники ОСББ «Атлант» (м-н Молодіжний, 3) виконували викошування трави навколо будинку. Він також. Скіс трави здійснював на газоні, уздовж паркану дитячого саду, що межує із прибудинковою територією, розташовувався спиною до машин. Люди залишають у дворі машини, однак автостоянки біля будинку взагалі не передбачено. В нього була наплічна газонокосарка з ріжучим елементом у виді капронової ліски, що накритий чохлом. Механізм і спосіб нанесення відколів і інших ушкоджень, і хто саме їх спричинив, експерт в наданому позивачем дослідженні не наводить. Тим більше, експертиза щодо оцінки ушкоджень проведена через тиждень після цього, і звідки взялись ці ушкодження, він не може знати, враховуючи тривале використання авто самим водієм, що створює відколи від попадання каміння при їзді. Працівники поліції свідків-очевидців, що саме він заподіяв ушкодження автомобілю, і фіксування цих ушкоджень, не здійснили. Машину позивача того дня не бачив, і біля неї не косив, та навіть ріжучий елемент - капронова ліска не здатна підняти каміння на висоту бампера. Незважаючи на те, що у місці, де він косив, стояло декілька автомобілів, жоден з власників цього транспорту до нього претензій не мав. Каміння від коси не вилітало, стуку ударів їх об машини не чув. Ушкодження автомобілю позивача він не заподіював, тому відшкодовувати шкоду не повинен. Доказів того, що саме він ушкодив транспортний засіб, і в чому саме, суду не представлено. Просить відмовити у позові в повному обсязі.
Судом в ході судового розгляду допитані свідки з боку обох сторін: позивача та відповідача.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що позивач є його добрим знайомим. Він у травні місяці 2019 року йшов з роботи біля будинку АДРЕСА_1 , біля 13-14 години, і чоловік, в якому він впізнає відповідача, косив траву ручною бензиновою газонокосаркою. Не бачив, щоб каміння вилітали на машини з-під його коси, але впевнений, що чув звук ударів каміння. Чоловік косив на відстані 1-2 метрів від автомобілів. Знає транспортний засіб позивача - це ЗАЗ-DAEWOO SENS. Того дня він бачив на бампері зелену траву.
Свідок ОСОБА_6 є товаришем позивача. Теж йшов разом після обіду з роботи біля будинку, де проживає ОСОБА_1 . Знає візуально його автомобіль DAEWOO SENS і того дня він стояв біля під'їзду. Поряд також знаходилось десь 4 автомобілі. Відповідач косив траву, і нею був закиданий задній бампер автомобілю позивача. Вони подзвонили ОСОБА_7 , і викликали його на вулицю. Ушкоджень на автомобілі позивача не бачив. Але біля авто земля вкрита гравієм. Що саме відповідач завдав ушкоджень автомобілю ОСОБА_7 , з точністю не впевнений.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що того дня вона підходила до будинку АДРЕСА_1, де проживає , і стала свідком приїзду органів ДАІ. Чи косив відповідач траву біля машин, їй не відомо. Стояло біля машини позивача багато людей, але пам'ятає, що ані трави на бампері, ані інших ушкоджень на автомобілі ОСОБА_7 при особистому огляді вона так і не побачила.
Свідок ОСОБА_9 суду підтвердив, що в травні 2019 року був укіс трави біля будинку АДРЕСА_1 , в якому вона проживає. Косив її чоловік, та відповідач ОСОБА_2 . Потім їй відомо, що на вулицю вийшов позивач ОСОБА_10 і повідомив, що під час скосу пошкоджено його автомобіль. Ніяких пошкоджень при цьому на автомобілі вона особисто не побачила.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що теж косив разом з ОСОБА_2 траву біля будинку АДРЕСА_1 . Не бачив, щоб відповідач пошкодив чийсь автомобіль. Він косив біля 2метрів від паркану. Особисто він на інших автомобілях, які стояли у дворі біля місця, де була скошена трава, того дня ніяких ушкоджень не побачив.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, допитавши заявлених сторонами свідків, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Судом встановлено, що позивач на підставі генеральної довіреності від 18.02.2019р. є володільцем автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO SENS» р/н НОМЕР_1 , 2013 року випуску (а.с.9).
21 травня 2019 року він звернувся із заявою до правоохоронного органу Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області за фактом виявлення ним пошкоджень вищевказаного автомобілю, який знаходився на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , зазначаючи, що його пошкодили працівники, які косили траву.
З вказаного протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення суд вбачає, що позивач особисто не бачив особу, яка пошкодила його автомобіль, очевидців даної події не вказував (а.с.4)
З матеріалів перевірки органом поліції, наданих в якості доказів позивачем, зокрема доповідної записки за наслідками проведеної перевірки за повідомленням ОСОБА_1 , встановлено, що 21.05.2019р. близько 15:00 години у подвір'ї за місцем мешкання заявника був припаркований автомобіль DAEWOO SENS» р/н НОМЕР_1 . Він почув, що хтось косить траву у подвір'ї біля його автомобіля, і спустився подивитись, чи немає пошкоджень. Після того, як він спустився і підійшов до свого авто, то побачив відколи від каміння на задньому бампері та багажнику, з того боку, звідки здійснювався скіс трави. Після чого викликав поліцію.
Суд відмічає, що вказана версія подій відрізняється від тієї, яка зазначена позивачем в судовому засіданні, а саме що про факт пошкодження його авто він спочатку дізнався зі слів знайомих, які йому зателефонували.
Опитаний в ході перевірки відповідач ОСОБА_2 , як і в судовому засіданні, повністю заперечував факт відлітання каменів під час косіння трави, тобто завдання саме ним будь-яких ушкоджень автомобілю позивача.
Органом поліції встановити свідків-очевидців даної події не представилось можливим за їхньої відсутністю на місці події (а.с.5-6). Також у своїй заяві ОСОБА_1 про існування очевидців факту завдання шкоди взагалі нічого не зазначав (а.с.4)
Отже, правоохоронним органом достеменно не встановлено, хто саме і яким чином завдав ушкодження автомобілю позивача, і окрім іншого, поліцією не з'ясовано, що саме внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 був пошкоджений транспортний засіб, що видно з відповіді начальника поліції ОСОБА_1 за його повідомленням (а.с.7-8)
За цих обставин, за наявності в матеріалах справи обґрунтованого висновку органу поліції з посиланням на всі отримані в ході перевірки відомості, суд не знайшов необхідності витребувати з Добропільського відділення поліції матеріал за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням його речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.
Тобто, за змістом ст.1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Частина 6 цієї статті регламентує, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Позивач сам безпосередньо не бачив, хто саме і яким чином пошкодив його автомобіль.
Документів, на яких були б зафіксовані пошкодження автомобілю безпосередньо після їх виявлення 21.05.2019р., матеріали справи не містять і сторонами не долучені.
Показання допитаних судом свідків безумовно з точністю не доводять факт завдання пошкоджень, та яких саме, автомобілю безпосередньо від дій відповідача. До того ж, суд критично відноситься до їх показань, враховуючи їх товариські відносини з ОСОБА_1 , та той факт, що позивач під час опитування поліцейськими на таких очевидців події як ОСОБА_5 і ОСОБА_6 взагалі не вказував.
При пред'явленні позову ОСОБА_1 заявив на допит свідків, які в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, а потім клопотав викликати інших.
У висновках Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області за наслідками перевірки, проведеної за повідомленням ОСОБА_1 , особу, яка завдала шкоду, не встановлено.
Доказів звернення інших осіб з приводу заподіяння того ж дня відповідачем шкоди їхнім транспортним засобам, враховуючи показання осіб про те, що й інші автомобілі теж перебували в зоні робіт зі скошування трави, до суду не надано.
Наданий суду в якості доказу вартості заподіяної шкоди висновок експерта №10 від 28.05.2019р., виконаний за заявою ОСОБА_1 у зв'язку з аварійними пошкодженнями, не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ у справі, так як він не відповідає вимогам ст.106 ч.5 ЦПК України, а саме у висновку експерта не зазначено, що його підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
До того ж, експерт ОСОБА_12 не деталізує, які саме види і в якій кількості пошкодження чи сліди від них він виявив, час, характер і механізм їх утворення, чим могло бути викликане їх заподіяння, і чи могло бути при обставинах, на які вказує позивач, і немає відомостей, чи взагалі про такі він експерту зазначав.
За правилами ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами у справі за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, жоден з представлених суду доказів не містить доказів пошкоджень автомобіля позивача саме відповідачем.
Позивачем не доведено перед судом протиправну поведінку відповідача відносно його майна, вину відповідача у заподіянні цієї шкоди, а тому за відсутності хоча б одного з вищеназваних елементів, як то протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини, цивільно-правова відповідальність не настає.
Докази, надані ОСОБА_1 , ґрунтуються на припущеннях. Він не надав суду безумовних доказів того, що ушкодження на його автомобілі утворились саме внаслідок скошування відповідачем трави, а не з інших причин, пов'язаних із експлуатацією ним транспортного засобу.
Інші надані позивачем знімки та схеми розташування автомобілів у подвір'ї їхнього будинку суд не приймає до уваги, оскільки вони не впливають на висновок щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди через недоведеність протиправної поведінки відповідача відносно майна позивача, його вини у заподіянні шкоди.
З урахуванням сукупності досліджених доказів, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову на підставі вищевикладених судом мотивів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 76-81, 83, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені в судовому засіданні 19 травня 2020 року. Повний текст рішення складено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 25 травня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту цього рішення.
Роз'яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
19.05.2020