Єдиний унікальний номер судовоїсправи: 225/1816/20
Номер провадження: 3/225/927/2020
01 червня 2020 року м. Торецьк
Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Ткач Г.В. розглянув матеріал, що надійшов з Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торецьк (м.Дзержинськ) Донецької області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
06.03.2020 року о 10 год. 00 хв. біля будинку №1по пр.Шахтарів м.Торецька Донецької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від продування технічного приладу газоаналізатора Alcotest DRAGGER 6810 на місці зупинки транспортного засобу та проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 неодноразово, за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення своєчасно повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, однак, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.
Відповідно до протоколу серії ДПР18 №450171 від 06.03.2020 ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та про його розгляд в суді, про щосвідчить його підпис у відповідних графах протоколу, проте, жодних заходів з метою дізнатися про стан відомого йому судового провадження не вжив. Крім того, адреса місця реєстрації (проживання) внесена в протокол при встановленні співробітником поліції його особи, відповідно до документу, що посвідчує особу, що ОСОБА_1 не оспорювалося.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду.
Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що відносно нього на розгляді Дзержинського міського суду Донецької області (про що свідчать відмітки в протоколі та судові виклики) перебуває справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, знехтував своїми процесуальними правами та процесуальними обов'язками.
Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення доведена належними доказами, дослідженими в судовому засіданні, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06.03.2020 року серії ДПР18 №450171, що є самостійним доказом у справі, зауважень до якого ОСОБА_1 не внесено, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом, зробленим на місці правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 визнав, що напередодні вжив алкоголь, від проходження медичного огляду відмовився.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до абз.2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, при керуванні транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, таким чином, його провина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
При визначенні виду та міри стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь провини ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, те, що він не працює, та, вважає, що слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, так як, на думку суду, це буде достатня і необхідна міра стягнення для виправлення правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху та ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З довідки начальника СРПП №3 Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області №1052 від 07.03.2020 вбачається, що за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи Департаменту ДАІ МВС України ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягався, посвідчення водія не має.
Таким чином, ОСОБА_1 не є водієм в розумінні вказаного законодавчо визначеного терміну, у зв'язку з чим, до нього необхідно застосувати основне адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40?, ч. 1 ст.130, ст.ст. 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя Г.В. Ткач