27 травня 2020 рокуСправа №: 695/664/20
Номер провадження 3/695/854/20
27 травня 2020 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іден. код НОМЕР_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2020 року серії АПР 18 №516938, ОСОБА_1 19.03.2020 року, близько 11 год. у м, Золотоноша, по вулиці Шевченка, буд, 96, будучи посадовою особою магазину побутового обслуговування «Єва», не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимогу підпункту 3 пункту 2 Постанови КМУ від 11.03.2020 № 211, та вчинила правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 та її захисник, адвокат Кайдаш С.І. вину у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не визнали та наполягали на тому що ОСОБА_1 є лише найманим працівником , яка працює на посаді адміністратора торгового залу, а не керівником магазину, а тому не мала повноважень на припинення його роботи. Сам магазин здійснює торгівлю виключно засобами гігієни та дезінфікуючими засобами, а тому підпадає до виключень, які встановлені Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року та сумлінно дотримується норм законодавства щодо захисту населення від інфекційних хвороб та вживає заходи щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення. Зазначали, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина, мотив та мета на вчинення правопорушення, а під час складення протоколу про адміністративне правопорушення були порушені права ОСОБА_1 на захист, оскільки її вимоги про залучення захисника під час складення протоколу про адміністративне правопорушення було проігноровано, чим позбавлено її конституційного права на захист.
Суддя заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, вивчивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Статтею 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною (відсилочною), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення не тільки конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, але і які саме вимоги цих нормативних актів особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Так в протоколі про адміністративне правопорушення зроблено посилання на порушення ОСОБА_1 підпункту 3, пункту 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року за №211, відповідно до якої (в редакції станом на час складення протоколу про адміністративне правопорушення) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обгрунтованість застосування стягнення.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст. 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція).
Разом із тим протокол про адміністративне правопорушення від 01.04.2020 року разом із доданими до нього доказами не дає можливості суду зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 ..
Як вбачається із матеріалів справи мережа магазинів «EVA» (ТОВ «РУШ»), де працює ОСОБА_1 , здійснює роздрібну торгівлю в тому числі засобами гігієни, що не заборонено зазначеною вище постановою КМУ від 11.03.2020 року за №211. Доказів про здійснення торгівлі іншими засобами матеріали справи не містять, а тому робота такого закладу припиненню не підлягала.
Окрім того до протоколу не додано жодних доказів можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме, порушень правил карантину щодо людей.
Так до протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення ОСОБА_2 , який вказав, що на час карантину магазин не припинив роботу та продовжував прийом відвідувачів, при цьому адміністратора ОСОБА_1 було попереджено в усній формі про введені обмеження, однак магазин роботу не припинив.
Разом із тим в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не зазначений як свідок.
У матеріалах справи відсутні пояснення будь-яких відвідувачів про яких вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні відомості про придбання ними будь-якого товару, а тому твердження про прийом відвідувачів не стверджується жодними доказами по справі.
Окрім того в матеріалах справи не зазначено чи є ОСОБА_1 адміністратором такого магазину, на яку покладені обов'язки з припинення його діяльності.
Виходячи із вказаного взагалі не встановлено, чи мала ОСОБА_1 організаційно-розпорядчі повноваження, а тому працівником поліції взагалі не встановлено та належним чином не стверджено чи могла ОСОБА_1 припинити роботу закладу, припинити прийом громадян, що виключає в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Таким чином крім протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським не зібрано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, зокрема: пояснень свідків, які були відвідувачами фото та відеоматеріалів, якими зафіксовано наявність відвідувачів чи відсутність у ОСОБА_1 засобів індивідуального захисту, а також не дотримання нею відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, тощо.
Враховуючи викладене суддя приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5- рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законам порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в рішеннях ЄСПЛ по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Враховуючи вказані вище обставини, а також враховуючи положення ст. 62 Конституції України, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому адміністративна справа відносно неї підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.