Романівський районний суд Житомирської області
290/226/20
Іменем України
1 червня 2020 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
2 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначила, що вони з відповідачем мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дитини, позивач просить ухвалити рішення про стягнення з нього щомісячно аліментів на її користь на неповнолітню дитину в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
22 квітня 2020 року відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів він визнає в повному обсязі. Водночас, посилаючись на те, що він являється учасником бойових дій, просить звільнити його від сплати судового збору.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Згідно довідки виконавчого комітету Миропільської селищної ради Житомирської області, спільна дитина відповідача та позивача проживає разом з останньою та знаходиться на її утримані.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) на відповідача покладається обов'язок утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 181 СК України способи виконання батьками обов"язку щодо утримання неповнолітніх дітей визначаються за домовленістю між ними. Якщо ж такої домовленості не досягнуто кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку про необхідність його задоволення.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 3 статті 279 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідачем подано заяву про визнання позову протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, посилання відповідача на те, що статус учасника бойових дій позбавляє його обов"язку нести судові витрати у зв"язку із розглядом даної цивільної справи, суд вважає неспроможними, оскільки відповідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
За змістом статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням положень частини 1 статті 142 ЦПК України.
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 березня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до пункту 3 розділу ХІІ " Прикінцеві положення" ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С.В. Бабич