Справа № 289/1658/19
Номер провадження 2/289/209/20
28.05.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сіренко Н.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач 02.10.2019 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Ощадбанк») суму кредитної заборгованості в розмірі 72465,11 грн., та судовий збір в сумі 1921,00 грн., посилаючись на те, що 24.04.2015 між ним та відповідачем укладено договір про іпотечний кредит за № 19445505, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику споживчий кредит за стандартизованими умовами «Споживче кредитування, забезпечене іпотекою» в сумі 150000,00 грн. на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 24.04.2020, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит, сплатити проценти в розмірі 24,0% річних (п.2.4.1) у порядку, на умовах та в строки визначені цим Договором. Позичальник ОСОБА_1 відповідно до п.3.3.3 кредитного Договору зобов'язувався щомісячно до 31 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2500,00 грн. та сплачувати нараховані банком проценти шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок. З укладенням вказаного договору про іпотечний кредит у Позичальника виник обов'язок повернути кредит та відсотки за Договором у строки та розмірах, чітко встановлених редакцією Графіка погашення, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсотками, пенею.
Однак, позичальник припинив належно виконувати свої грошові зобов'язання, не сплачує відсотки, в зв'язку з чим утворилася заборгованість по сплаті кредиту в загальному розмірі 72465,11 грн., яка складається з: 40000,00 грн. - загальна сума прострочених чергових платежів за кредитом (по основному боргу); 5760,83 грн. - загальна сума прострочених платежів по відсотках; 15185,25 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом; 4360,58 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 4287,31 грн. - загальна суми інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 1168,85 грн. - загальна суми інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам; 1319,81 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум по основному боргу; 382,48 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум по заборгованості по відсотках.
Ухвалою від 31.10.2019 відкрито провадження у цій справі та з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено її розглядати у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику). Надано відповідачу строк для подання відзиву (а.с.47), на зареєстровану адресу відповідача була направлена ухвала про відкриття провадження у справі із пропозицією направити до суду свій відзив на позов з копією позовної заяви з додатками, яку останній отримав 28.11.2019 (а.с.53).
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, позовну заяву з додатками та ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, ухвалою від 24.01.2020 суддя Сіренко Н.С. прийняла справу до свого провадження та призначила судове засідання на 28.05.2020 без виклику сторін (а.с.59), про що повідомлено належним чином сторонам у справі (а.с.64,65).
Клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 24.04.2015 між ПАТ «Державний ощадний банк Україна» та ОСОБА_1 , відповідно до кредитної заявки ОСОБА_1 від 18.03.2015 про надання кредиту в розмірі 150000,00 грн., укладено Договір про іпотечний кредит за № 19445505, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику споживчий кредит за стандартизованими умовами «Споживче кредитування, забезпечене іпотекою» в сумі 150000,00 грн. на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 24.04.2020, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит, сплатити проценти в розмірі 24,0% річних у порядку, на умовах та в строки визначені цим Договором, крім того, ОСОБА_1 підписано повідомлення про умови кредитування (а.с.28). Позичальник ОСОБА_1 відповідно до п.3.3.3 кредитного Договору зобов'язувався щомісячно до 31 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2500,00 грн. та сплачувати нараховані банком проценти шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок. З укладенням вказаного договору про іпотечний кредит у Позичальника виник обов'язок повернути кредит та відсотки за Договором у строки та розмірах, чітко встановлених редакцією Графіка погашення, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсотками, пенею (а.с.21-25,29-30,31).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед банком станом на 29.09.2019 утворилася заборгованість по сплаті кредиту в загальному розмірі 72465,11 грн., яка складається з: 40000,00 грн. - загальна сума прострочених чергових платежів за кредитом (по основному боргу); 5760,83 грн. - загальна сума прострочених платежів по відсотках; 15185,25 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом; 4360,58 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 4287,31 грн. - загальна суми інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 1168,85 грн. - загальна суми інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам; 1319,81 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум по основному боргу; 382,48 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум по заборгованості по відсотках (а.с.5-20).
Відповідно до п.9.2 Договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, Позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплаченого платежу.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Вирішуючи питання щодо стягнення інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, суд також враховує роз'яснення, викладені у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до яких за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, згідно з ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, які складаються з сплати судового збору, у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» (юридична адреса: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 09311380) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнкпп НОМЕР_1 ) про стягнення суми кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» суму кредитної заборгованості в розмірі 72465,11 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн., а всього 74386,11 грн. (сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят шість грн. 11 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. С. Сіренко