Справа № 285/4275/15-ц
Провадження № 2-п/273/1/20
29 травня 2020 року Баранівський районний суду Житомирської області в складі: судді Васильчук О. В., при секретарі судових засідань Філоненко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Радзивіла Віталія Олександровича про перегляд заочного рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 року по цивільній справі № 285/4275/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання.
27.02.2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Радзивіл В.О. звернувся до суду з уточненою заявою про перегляд заочного рішення суду в якій вказав, що заочним рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 року було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 37 342 гривні - 3% річних за прострочку грошового зобов'язання за договором позики, судові витрати в розмірі 245 грн.70 коп. та 360 гривень, витрат пов'язаних з публікацією оголошення у пресі.
Про дане рішення ОСОБА_1 дізналася із повідомлення державної виконавчої служби, оскільки було відкрито виконавче провадження. З даним рішенням ОСОБА_1 категорично не згодна, оскільки обставини справи не встановлені у повному обсязі. Зокрема представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 не була повідомлена належно про місце та час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до неї про стягнення матеріальної шкоди, внаслідок неповернення боргу. Окрім цього у ОСОБА_1 наявні докази та відомості, які мають істотне значення для вирішення обставин справи: наявні банківські квитанції, що підтверджують сплату боргу, розпорядження Новоград-Волинського ВДВС про перерахунок коштів на користь ОСОБА_2 та платіжне доручення, що підтверджує сплату боргу ще у 2015 році, тому саме стягнення з неї матеріальної шкоди внаслідок неповернення боргу є безпідставним. У зв'язку з тим, що відповідачка була неналежним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, вона пропустила строк позовної давності, представник відповідача просив поновити строк на оскарження вищезазначеного заочного рішення суду та скасувати його.
Позивачка ОСОБА_2 надіслав на адресу суду заяву від 29.03.2019 року в якій вказала, що відповідака ОСОБА_1 , була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду справи не подала, вказала на відсутність поважних причин неявки відповідача в судові засідання. Тому, на її думку, суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення, яке є законним, справедливим та обґрунтованим. Крім цього, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання представника відповідача на докази, які підтверджують сплату боргу через 20 років відповідно до рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 15.07.2002 року, які абсолютно знецінилися і боржниця повернула значно меншу суму, що неприпустимо. Просила проводити дане судове засідання у її присутності, повідомивши про судове засідання зазделегідь, оскільки вона має право надати пояснення суду.
В судове засіданні представник відповідача адвокат Радзивіл В.О., не з'явився, надіслав на адресу суду заяву в якій просив розглядати дану справу без його участі та без участі ОСОБА_1 . Рішення по справі прийняти за наявними матеріалами.
Суд зауважує, що позивач ОСОБА_2 не прибувала в судові засідання призначені на 27 березня 2019 року, 16 квітня 2019 року, 29 травня 2019 року, 25 червня 2019 року, 18 липня 2019 року, 19 вересня 2019 року, 05 листопада 2019 року, 17 грудня 2019 року, 16 січня 2020 року, 29 січня 2020 року, 24 березня 2020 року, 07 травня 2010 року.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не явилася, за вказаним у заяві місцем проживання не зареєстрована у встановленому законом порядку, за вказаною в позові та заявах адресою, повістки повертаються з відміткою " адресат відсутній", зазначений в заяві телефон не відповідає. Разом з тим, позивачка регулярно направляє на адресу суду свої клопотання та заяви про відводи головуючому судді. Відповідно до норми ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання, або місцезнаходження, а також про зміну номеру телефону, факсів та адресу електронної пошти під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка посилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Суд проводить судове засідання без участі сторін. Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини першої ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, заочне рішення скасовується тільки при наявності двох складових неявка до суду з поважних причин та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд дослідив матеріали справи за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Радзивіла Віталія Олександровича про перегляд заочного рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 року по цивільній справі № 285/4275/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 09.10.2017 року, рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 року залишено без змін.
Зокрема, в позовній заяві вказана адреса відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 2), така ж адреса зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження, така ж адреса зазначена у ксерокопії її паспорта ( т.2 а.с. 58, 62).
Згідно з інформацією Новоград-Волинського РС УДМС України в Житомирській області від 01.12 2015 року, у картотеці з питань реєстрації фізичних осіб відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , відсутні - знята з реєстрації ( т.1 а.с.21).
Згідно ксерокопії паспорта відповідачка ОСОБА_1 , яку надав представник - адвокат Радзивіл О.В. при подачі заяви про перегляд заочного рішення, остання змінила реєстрацію - лише 01 вересні 2016 року зареєстрована АДРЕСА_2 , не повідомивши про це суд.
На а.с. 171 т.1 містяться конверт з викликом ОСОБА_1 до суду, який повернувся з відмітками "за закінченням терміну зберігання". Саме через це виклик відповідача було здійснено через оголошення в газеті загальнообласної сфери розповсюдження "Житомирщина" ( т.1 а.с.197), що на час розгляду справи відповідно до положень частини третьої ст.122 ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року вважалось належним повідомленням про час, дату та місце судового засідання.
Доводи представника відповідача щодо того, що відповідач ОСОБА_1 , належно не була повідомлена, суд до уваги не бере. Суд вважає, що відповідач знала, що у неї є зобов'язання фінансового характеру і тому свідомо допускала настання шкідливих для неї наслідків у зв'язку з неналежним виконанням цих зобов'язань.
Тому в даному випадку суд констатує, що відповідач була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобовязалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невідємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року,заява № 18357/91, п. 40.). у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобовязалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невідємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року,заява № 18357/91, п. 40.).
В даному випадку рішення суду від 16.02.2017 року було ухвалено судом відповідно до статей 213-215, 224-226 ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року, тобто, суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Докази на підтвердження сплати ОСОБА_1 , боргу у вересні 2015 року за договором позики від 22 серпня 1997 року, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, щодо стягнення коштів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. У заяві адвокатом викладені суб'єктивні думки щодо правильності вирішення справи, що може бути предметом апеляційного оскарження.
Згідно з частиною третьою та четвертою ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статтями 287,288 ЦПК України. суд, -
Клопотання представника відповідача -адвоката Радзивіла В.О. про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 року по цивільній справі № 285/4275/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання задовольнити.
Поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 року по цивільній справі № 285/4275/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання задовольнити.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Радзивіла В.О. про перегляд заочного рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16.02.2017 по справі № 285/4275/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за несвоєчасне виконання зобов'язання- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити заявниці та її представнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.В. Васильчук