Справа № 163/195/20
Провадження № 2-а/163/54/20
28 травня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Соловія Олега Івановича, Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАК № 1949742 від 08.01.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді 425 гривень штрафу.
Свої вимоги обґрунтував тим, що вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків відповідача фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) він не порушував, жодних доказів такого порушення відповідачем не надано та в оскаржуваній постанові не зазначено. Розгляд справи відбувся без оцінки наявних доказів, його пояснення та зауваження не приймались до уваги, свідки у справі не встановлені, йому не надано можливості скористатись іншими правами визначеними ст.268 КУпАП.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач та відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань з приводу процедури розгляду справи не подали.
З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно з оскаржуваною постановою серії ЕАК № 1949742 від 08.01.2020 року позивача притягнуто до відповідальності за те, що він 08.01.2020 року о 06:15 годині на 543 кілометрі автодороги М-06 "Київ-Чоп", керуючи транспортним засобом "Фіат Добло", номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6.а ПДР.
Як наслідок, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Частина 2 статті 122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил проїзду перехресть.
Пунктом 14.6.а ПДР встановлено, що обгін заборонено на перехресті.
Свої заперечення винуватості позивач обґрунтовує тим, що ПДР він не порушував, жодних доказів такого порушення відповідачем не надано та в оскаржуваній постанові не зазначено. При цьому розгляд справи відбувся без оцінки наявних доказів, його пояснення та зауваження не приймались до уваги, свідки у справі не встановлені, йому було не надано можливості скористатись іншими правами, визначеними ст.268 КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.
За змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів в справі про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Будь-яких доказів у відповідності до ст.251 КУпАП на підтвердження винуватості позивача та самих обставин події, зокрема пояснень, матеріалів фото чи відео-фіксації відповідач в оскаржуваній постанові не зазначив і суду не надав, прав наданих ст.ст.44, 47 КАС України не реалізував.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, доводи позивача про те, що Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом він не порушував, належними та допустимими доказами по справі не спростовані.
Таким чином, в силу наведених норм та з огляду на встановлені у справі фактичні обставини вбачаються підстави для висновку про те, що винуватість позивача у вчиненні порушення Правил дорожнього руху не доведена, відтак оскаржувана постанова винесена без законних на те підстав і підлягає скасуванню.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вищенаведене дає підстави для задоволення позову в повному обсязі та відповідно до положень процесуального закону.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.
Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).
Відповідач Соловій О.І. виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції - Управління патрульної поліції у Львівській області.
Відтак в користь держави за рахунок бюджетних асигнувань цього підрозділу Національної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Постанову інспектора патрульної поліції 4 роти 3 батальйону УПП у Львівській області Соловія Олега Івановича серії ЕАК № 1949742 від 08.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП скасувати.
Провадження в справі за постановою про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1949742 від 08.01.2020 року закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), … строки … апеляційного оскарження … продовжуються на строк дії такого карантину.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ім'я відповідача - інспектор патрульної поліції 4 роти 3 батальйону УПП у Львівській області Соловій Олег Іванович; місцезнаходження: вулиця Перфецького 19, місто Львів.
Найменування відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області, вулиця Перфецького 19, місто Львів.
Головуючий: суддя С.С.Чишій