Справа № 163/700/20
Провадження № 1-кп/163/52/20
28 травня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12019030150000443 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гуща Любомльського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Башуки Кременецького району Тернопільської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
ОСОБА_5 спільно зі своїм батьком ОСОБА_6 біля 09:10 години 06 грудня 2019 року по вулиці Центральній в селі Гуща Любомльського району Волинської області, керуючи автомобілем "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_1 , перегородили дорогу маршрутному таксі "Мерседес", номерний знак НОМЕР_2 , сполученням "Любомль АП - Забужжя АП", чим примусово зупинили зазначений громадський транспорт з пасажирами, і під надуманим приводом порушення водієм маршрутного таксі ОСОБА_4 правил дорожнього руху, з метою самоствердження за рахунок приниження інших осіб, грубо порушивши громадський порядок з особливою зухвалістю та з мотивів явної неповаги до суспільства стали ображати нецензурною лайкою, вимагати компенсації за пошкоджене дзеркало із ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , діючи в групі осіб, не реагуючи на прохання пасажирів маршрутного таксі і ОСОБА_4 припинити вчиняти хуліганські дії, намагаючись витягнути останнього з транспортного засобу, нанесли руками численні удари по тілу ОСОБА_4 , заподіявши йому легкі тілесні ушкодження та побої, що призвело до припинення робити громадського транспорту.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнали повністю і показали, що під час роз'їзду з маршрутним таксі транспортні засоби зіткнулись дзеркалами. Вважали, що винуватцем пригоди був водій маршрутки, який незначно виїхав на їх смугу руху. Оскільки водій маршрутки продовжив рух, розвернули свій транспортний засіб, наздогнали і обігнали маршрутку, стали гальмувати, змусивши водія маршрутки зупинитись. Запропонували потерпілому вийти і з'ясувати обставини пошкодження дзеркала. Той відмовився, стали застосовувати до нього силу, примусово витягати, через що почалась шарпанина. Визнають, що застосували насильство і перешкодили руху маршрутному таксі.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні скористався своїм процесуальним правом і відмовився давати показання.
Обвинувачені та потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні заявили, що не оспорюють і визнають доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення злочину та фактичні обставини обвинувачення. Показання обвинувачених відповідають змісту обвинувального акту.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в групі осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ними злочину, особи обвинувачених, з яких ОСОБА_5 характеризується посередньо, ОСОБА_6 - позитивно за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачені щиро каються у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину.
Обтяжуючі обставини обвинуваченим не інкримінувались і судом не встановлені.
Суд також враховує позицію прокурора і потерпілого, які вважають, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченим слід призначити в межах закону, за яким вони притягуються до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі.
За відсутності обтяжуючих обставин та наявності пом'якшуючих обставин, з огляду на особу обвинувачених суд не вбачає підстав для призначення позбавлення волі як більш тяжкого покарання з передбачених ч.2 ст.296 КК України.
Обвинувачені уперше засуджуються до обмеження волі, а за обставинами справи суд приходить до висновку, що їх виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому для попередження вчинення обвинуваченими нових злочинів від відбування покарання їх слід звільнити з випробуванням та покладенням встановлених обов'язків.
Цивільний позов у справі не заявлено; судові витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинувачених не обирався, клопотання про обрання такого заходу сторонами не заявлено.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1