Справа № 159/1784/20
Провадження № 2/159/667/20
21 травня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Лесика В.О.,
з участю секретаря Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ковелі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поворської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Поворської сільської ради Ковельського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , яка проживала в АДРЕСА_1 . Внаслідок її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 2,4137 га для розширення особистого підсобного господарства на території Пісочненської сільської ради Ковельського району.
17.02.2006 року ОСОБА_2 було складено заповіт, який посвідчений секретарем Пісочненської сільської ради Ковельського району Волинської області згідно якого спадкодавець заповіла позивачу вищевказаний житловий будинок і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і на що вона за законом матиме право на день смерті.
Отже , після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, на яке вона як спадкоємиця за заповітом має право.
На даний час строк для прийняття спадщини пропущений. Вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, оскільки вона не є спадкоємцем першої черги за законом і їй не було відомо про посвідчений на її користь заповіт, а тому прохає визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явились, попередньо подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши, що позивачка позов підтримує і прохає його задовольнити, а відповідач позовні вимоги визнає не заперечує щодо їх задоволення.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд, в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази у справі суд дійшов висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заповіту складеного 17 лютого 2006 року та посвідченого секретарем Пісочненської сільської ради Ковельського району Волинської області, зареєстрованому в реєстрі за №2, ОСОБА_2 заповіла все своє майно своїй онучці ОСОБА_1 . Заповіт не змінено і не відмінено.
Той факт, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (серія НОМЕР_2 від 05.11.1954), свідоцтвом про народження ОСОБА_4 (срія НОМЕР_3 ), свідоцтвом про одруження позивачки (серія НОМЕР_4 ) та свідоцтвом про розірвання шлюбу останньої (серія НОМЕР_5 ).
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ №04944 ОСОБА_2 на підставі рішення Пісочненської сільської ради народних депутатів від 24 жовтня 2001 року №15/4 належить земельна ділянка площею 2,4137 гектарів розміщена на території Пісочненської сільської ради, за реєстраційним номером № 259 .
Як вбачається з довідки № 32, виданої 11 лютого 2020 року Поворською сільською радою Ковельського району Волинської області ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала з 1951 року в АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім неї в цьому будинку ніхто не проживав та зареєстрований не був.
Даними інформаційної довідки № 60030621 зі Спадкового реєстру від 21.04.2020 року доводиться та обставина, що спадкова справи після смерті ОСОБА_2 не заводилась.
Обставини, зазначені позивачем у обґрунтування позову, а саме наявність поважних причин, які призвели до пропуску позивачем строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавці ОСОБА_2 визнаються судом.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1272 ч.3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску для прийняття спадщини. Аналогічна правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17.
Обставини, якими позивач обґрунтувала позовні вимоги, зокрема в частині поважності причин пропуску строків для прийняття спадщини, знайшли ствердження у ході розгляду справи. Відтак суд визнає поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини і приходить до висновку про підставність позову і необхідність його задоволення.
Зважаючи на обставини справи, суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 206,247, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.1268, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено 01.06.2020 року.
Головуючий:В. О. Лесик