Справа № 541/382/20
Провадження №2/541/523/2020
Іменем України
20 травня 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді Куцин В.М.,
секретаря судових засідань Євдокимова Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,
24 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним позовом до Головного управління національної поліції у Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позов послалася на те, що 09 серпня 2017 року, приблизно, в 13 годин 15 хвилин в дворі багатоквартирного будинку, де він мешкає, по АДРЕСА_1 , працівники спецпідрозділу ГУНП в Полтавській області, діючи зненацька, умисно, узгоджено та з наперед обміркованим умислом, в той час, коли він перебував у салоні свого автомобіля на стоянці. Застосували до нього агресивне насильство, раптово нанесли удар гумовим кийком в обличчя через відчинене скло в дверцятах з боку водія, пошкодивши при цьому сонцезахисні окуляри, які знаходилися на його обличчі, а також, проникнувши в авто, грубою силою витягли його із салону автомобіля на асфальтобетонне покриття, де завдали, близько, 11 ударів по різним частинам тіла гумовими кийками, руками і ногами, спричинивши фізичний біль. Після чого застосували наручники, незаконно затримали його, після чого, під приводом складення протоколу про правопорушення, без ухвали слідчого судді, здійснили його незаконний привід до слідчого місцевого органу поліції за адресою: вул. Якова Усика, 34, м. Миргород, для повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12017170260000448, де він утримувався до моменту виклику в суд для розгляду повідомлення його сестри в порядку ст. 206 ч. 2 КПК України.
Факт його незаконного затримання 09 серпня 2017 року без ухвали слідчого судді і доставлення до слідчого СВ Миргородського ГУНП в Полтавській області підтверджується та визнається працівниками спецпідрозділу у їхніх рапортах від 09.08.2017 року.
В Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Миргородського ВП ГУНП під № 645 мається запис про його доставлення до слідчого відділу цього органу поліції для «вручення» повістки у кримінальному провадженні без ухвали слідчого судді про привід .
Обставини і наслідки незаконного затримання працівниками поліції 09 серпня 2017 року у виді слідів дії гумового кийка на кузові його автомобіля, повної руйнації каркасу його сонцезахисних окулярів від удару гумовим кийком в обличчя, садна на обличчі в ділянці внутрішнього краю правої надбрівної дуги підтверджуються фототаблицями.
Такий факт доводиться також повідомленням його сестри в порядку ст. 206 ч. 2 КПК України, адресованим слідчому судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
Його незаконне затримання в межах порушеного кримінального провадження № 12017170260000448, порушення його прав, допущене працівниками Головного управління національної поліції в Полтавській області в межах цього кримінального провадження при пред'явленні підозри працівниками поліції, які не маючи рішення суду, незаконно утримували його в приміщенні Миргородського ВП в кайданках, встановлено ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 серпня 2017 року, яка набрала законної сили .
Відповідно до довідки травмпункту Миргородської ЦРЛ № 3513 від 09 серпня 2017 року при огляді лікарем у нього було виявлено значну кількість тілесних ушкоджень у виді підшкірних гематом, забійної рани обличчя, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, які є наслідками його незаконного затримання і приводу до слідчого.
За результатами проведення його судово - медичного обстеження на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 серпня 2017 року, згідно висновку експерта № 307 від 22 серпня 2019 року у нього виявлено значну кількість тілесних ушкоджень, в тому числі і на обох руках від дії наручників, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам їх заподіяння та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
По причині різкого погіршення стану здоров'я внаслідок динаміки розвитку наявної черепно - мозкової травми під час перебування в м. Хорол Полтавської області був госпіталізований та перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Хорольської ЦРЛ з 12 по 22 серпня 2017 року, на що витрачав власні кошти.
Відповідно до додаткового висновку експерта № 13 від 22 січня 2018 року у нього виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, синців голови, саднів шкіри в ділянці внутрішнього краю правої надбрівної дуги, багаточисельних синців тулубу, обох верхніх та лівої нижньої кінцівки, які в цілому кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Згідно цього висновку виявлені у нього тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від 11-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, в тому числі і предмети продовгуватої форми, якими міг бути і гумовий кийок.
В ділянці його лівого та правого променево - зап'ясних суглобів малися синці, розташовані по окружності, які могли утворитися і при застосуванні кайданків.
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили у справі № 541/2035/17, встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення у його діях, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто фактично підтверджено безпідставність його доставлення в поліцію, яке було лише приводом для його незаконного затримання у кримінальному провадженні для примусового супроводження до слідчого без ухвали слідчого судді, з метою оголошення підозри у відсутність захисника.
Як в момент його побиття і травмування поліцейськими в ході незаконного затримання, позбавлення волі і приводу, під час його лікування в медичному закладі, так і на даний час він зазнав і продовжує зазнавати сильних фізичних страждань. Одержані ним травми, що постійно нагадують про себе нестерпними фізичними болями, особливо при зміні погодних умов, породили в нього глибоке відчуття тривоги за власне здоров'я, як на даний час, так і на майбутнє. Ці травми на тривалий час позбавили його можливості власною працею продуктивно заробляти на прожиття, утримувати власну сім'ю та надавати посильну допомогу рідним і близьким. Після травмування, на тривалий час він фактично був ізольований від своєї сім'ї, від своїх рідних та друзів, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків, а тому він втратив почуття спокою та душевної рівноваги, відчуває власну безпорадність перед своїм майбутнім, усвідомлюючи тривалу безкарність заподіювачів шкоди його здоров'ю. По причині його травмування певний час він не міг здійснювати свою підприємницьку діяльність. Все це негативно впливає на стан його психологічного здоров'я. Він став погано спати і страждає на постійні головні болі, втомлюваність, тривожність, через що часто виникає дратівливість, якої раніше не було, склалися напружені стосунки у власній родині та з оточуючими, які постійно цікавляться обставинами минулої події, а також станом його здоров'я. Все це вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя після одержаних травм. Відтак йому завдано значної моральної шкоди.
З цих підстав розмір відшкодування такої шкоди визначає сумою в 141690 гривень, що становить тридцять мінімальних розмірів заробітної плати, офіційно встановлених на час розгляду справи судом. Саме такий розмір відшкодування цієї шкоди, на його думку, відповідає принципу розумності, виваженості і справедливості.
Просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь в рахунок відшкодування завданої йому службовими особами Головного управління Національної поліції в Полтавській області: майнової шкоди в сумі 150 гривень; моральної шкоди в сумі 141690 гривень; судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 5000 гривень, шляхом списання таких коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Ухвалою судді від 27.02.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі . Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
20 березня 2020 року представник відповідача Головного управління національної поліції в Полтавській області подав відзив, в якому зазначив, що 09.08.2017 поліцейські БПОП ГУНП в Полтавській області та поліцейські Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області були залучені до патрулювання міста Миргород. Виконуючи доручення слідчого по врученню повістки про виклик до слідчого на місце проживання ОСОБА_1 , який виходив із належного йому автомобіля марки «Мерседес». Підійшовши до останнього, працівники поліції представились, та повідомили, що йому буде вручена повістка про виклик до слідчого. Після чого ОСОБА_1 почав поводитись зухвало, висловлюватись нецензурною лайкою в бік поліцейських, та почав штовхати працівників спецпідрозділу. Після цих провокативних дій поліцейські попередили позивача про можливе застосування заходів фізичного впливу та спеціальних заходів (кайданок) у разі незаспокоєння останнього. Проте ОСОБА_1 продовжив свою зухвалу поведінку та спричинив удари поліцейським. Одразу після ударів, поліцейськими було застосовано кайданки та позивача доставлено до Миргородського ВП для адміністративного протоколу за статтею 185 КУпАП. Поліцейські ГУНП в Полтавській області здійснили затримання ОСОБА_1 в межах чинного законодавства, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, тому вважав, що відсутній факт протиправних діянь поліцейськими ГУНП в Полтавській області. Зауважив, що позивачем не надано доказів що підтверджують саме факт протиправних діянь поліцейськими та факт спричинення йому моральної шкоди. Просив позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
20 березня 2020 року представник відповідача Державної казначейської служби України подав відзив, в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 не надав доказів, що йому була завдана моральна шкоди та доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків, здоров'я, відновлення стосунків з оточуючими людьми. Крім того, сум моральної шкоди визначена позивачем є значно завищена та така, що не відповідає фактичному характеру та тривалості моральних страждань. Також не наведено обгрунтований розрахунок суми відшкодування. Казначейство прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, що підтверджується тим, що позивач не вказує на Казначейство , як на порушника своїх права. Просив відмовити в задоволенні позову
ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому зазначав, що відзиву відповідач Головного управління НП України в Полтавській області не містить посилання на жоден належний і допустимий доказ, який би, хоч частково спростовував його позов.
16 квітня 2020 року представник відповідача Головного управління національної поліції в Полтавській області подав заперечення, в яких наголосив, що поліцейські ГУНП в Полтавській області діяли в межах чинного законодавства, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених в позові.
Представник відповідача Головного управління національної поліції у Полтавській області в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву та просив проводити розгляд справи без його участі, підтримав позицію викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 72).
Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно (а.с. 69).
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до рапортів поліцейських Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області від 09.08.2017 виконуючи доручення слідчого по врученню повістки про виклик прибули до слідчого на місце проживання ОСОБА_1 , де останній виходив із належного йому автомобіля марки «Мерседес». Підійшовши до нього, працівники поліції представились, та повідомили, що йому буде вручена повістка про виклик до слідчого. Після чого ОСОБА_1 почав поводитись зухвало, висловлюватись нецензурною лайкою в сторону поліцейських, та почав штовхати працівників спецпідрозділу. Після цих провокативних дій поліцейські попередили позивача про можливе застосування заходів фізичного впливу та спеціальних заходів (кайданок) у разі незаспокоєння останнього. Проте ОСОБА_1 продовжив свою зухвалу поведінку та спричинив удари поліцейським. Одразу після ударів, поліцейськими було застосовано кайданки та позивача доставлено до Миргородського ВП для адміністративного протоколу за статтею 185 КУпАП. Поліцейські ГУНП в Полтавській області здійснили затримання ОСОБА_1 в межах чинного законодавства, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (а.с. 4-7).
Відповідно до Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Миргородського ВП ГУНП під № 645 міститься запис про доставлення ОСОБА_1 до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області для вручення повістки у кримінальному провадженні та складання протоколу. (а.с. 8-9).
Відповідно до повідомлення ОСОБА_1 від 09.08.2017 в порядку ст. 206 ч. 2 КПК України, заявником повідомлено про незаконне затримання ОСОБА_1 (а.с. 17).
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 серпня 2017 року, яка набрала законної сили, визнано наявність порушення прав ОСОБА_1 при пред'явленні йому підозри 09.08.2017 в межах порушеного кримінального провадження № 12017170260000448 (а.с. 18-19).
Відповідно до довідки травмпункту Миргородської ЦРЛ № 3513 від 09 серпня 2017 року при огляді лікарем у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у виді підшкірних гематом, забійної рани обличчя, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку (а.с. 20).
За результатами проведення судово - медичного обстеження на підставі ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 серпня 2017 року, згідно висновку експерта № 307 від 22 серпня 2019 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 21-22).
З 12 по 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Хорольської ЦРЛ (а.с. 23).
Відповідно до додаткового висновку експерта № 13 від 22 січня 2018 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, синців голови, саднів шкіри в ділянці внутрішнього краю правої надбрівної дуги, багаточисельних синців тулубу, обох верхніх та лівої нижньої кінцівки, які в цілому кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від 11-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, в тому числі і предмети продовгуватої форми, якими міг бути і гумовий кийок. В ділянці його лівого та правого променево - зап'ясних суглобів малися синці, розташовані по окружності, які могли утворитися і при застосуванні кайданків (а.с.24-25).
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили, встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 09.08.2017 , передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 26).
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був неправомірно затриманий працівниками поліції та доставлений до органу поліції 09.08.2017 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, що підтверджується постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 жовтня 2017 року, якою встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 09.08.2017 , передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та безпідставно утримувався при пред'явленні підозри по кримінальному провадженню, що встановлено ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 09.08.2017 якою визнано наявність порушення прав ОСОБА_1 при пред'явленні йому підозри 09.08.2017 року в межах порушеного кримінального провадження № 12017170260000448.
Конституційним Судом України у рішенні від 3 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, який набрав законної сили 11 вересня 1997 року, зазначена Конвенція та відповідні протоколи до неї були ратифіковані, тобто з часу набрання законної сили норми Конвенції повинні застосовуватися також при вирішенні спорів судами України.
Статтею 13 Європейської Конвенції з прав людини 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснили свої офіційні повноваження.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.
Згідно з пп. 1 п. 9 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів є Державна казначейська служба України.
Беручи до уваги наведені вище норми закону, характер дій посадових осіб поліції, тяжкість тілесних ушкоджень та тривалість лікування, моральні страждання пов'язаних із триманням в приміщенні Миргородського МВ ГУНП в Полтавській області, та в зв'язку з цим порушення звичного способу життя, суд оцінює розмір завданої моральної шкоди в розмірі 30000 грн., тому позов підлягає частковому задоволенню в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не надано доказів, що підтверджують вартість сонцезахисних окулярів, знаходження 09.08.2017 на обличчі ОСОБА_1 та доказів, що саме працівниками поліції були пошкоджені сонцезахисні окуляри, тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» , тому судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов'язану із справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В супереч вищевказаним вимогам закону не надані на підтвердження вимог про стягнення з відповідача на користь позивача правничої допомоги в сумі 5000 грн. тому суд позбавлений можливості задовольнити вказану вимогу позивача, отже в стягнені витрат за надання правничої допомоги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди , задовольнити частково.
Стягнути з Державної Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 30 000 (тридцять тисяч ) гривень моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд з моменту проголошення і не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миргород Полтавської області, проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .
Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження вул. Пушкіна,83, м. Полтава, Полтавської області, код ЄДРПОУ 40108630.
Державна казначейська служба України, місцезнаходження: вул. Бастіонна,6, місто Київ , код ЄДРПОУ 37567646
Повне судове рішення складено 30 травня 2020 року.
Суддя: В. М. Куцин