Справа № 948/207/20
Номер провадження 2/948/127/20
01.06.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Мотріченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у березні 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 09.10.2015р. з метою отримання банківських послуг, відповідачка підписала заяву № без номера від 09.10.2015 р., згідно якої отримала кредит у розмірі 2000,000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконує, а тому станом на 20.01.2020р. утворилася заборгованість. У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 14925,35 грн та судові витрати.
31.03.2020р. за ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с.41).
У судове засідання сторони не з'явилися, представник позивача направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення (а.с.35).
Відповідачка не з'явилася без поважних причин, двічі належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою фактичного проживання (а.с.49, 67) та шляхом оголошення на вебсайті суду (а.с.65,66).
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за наявними у справі доказами.
Судом установлено, що 09.10.2015р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку без номера. За змістом анкети-заяви вона разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, становить Договір про надання банківських послуг (а.с.9).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 20.01.2020 заборгованість відповідача перед банком становить 14925,35 грн, з яких: 8686,85 грн - заборгованість за тілом кредиту в т.ч. за простроченим; заборгованість за відсотками згідно ст. 625 - 2301,72 грн; заборгованість по пені - 2749,86 грн; заборгованість по судовим штрафам - 1186,92 грн (а.с.8).
На підтвердження своїх доводів позивач надав Умови та Правила надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування чотирьох кредитних карт «Універсальна» з відповідними умовами кредитування, натомість не надано доказів того, який саме вид картки (а.с.10-25) був виданий відповідачу.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Розглядаючи доводи позивача про стягнення заборгованості по кредитному договору, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 09.10.2015 року (а.с.9) відсутні умови договору встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом та відсотках по ст. 625 ЦК України, стягнути заборгованість за пенею і штрафами, при цьому, обґрунтовуючи право вимоги Умови договору.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці додані до позову Умови надання кредиту розуміла відповідачка та ознайомилася і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та зафіксовані, саме в тих документах, що додані банком до позовної заяви.
Водночас, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 від 03.07.2019р., банк повинен повідомити споживача про умови кредитування та узгодити з ним саме ті умови, про які вважав узгодженими банк.
Отже, оскільки додані банком Умови та правила надання банківських послуг не містить підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви про приєднання, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність про стягнення пені та штрафу, а відтак позов в частині стягнення пені та штрафу є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачка не виконала належним чином зобов'язання перед банком та не повернула отримані кошти, на що банк розраховував при укладенні кредитного договору, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв'язку з чим з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором без номера від 09.10.2015р., яка виникла станом на 20.01.2020р. та складається з тіла кредиту в розмірі 8686,85 грн і відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України.
Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У своєму розрахунку банк навів розрахунок відсотків за ст. 625 ЦК України, що становить 2301,72 грн (а.с.8).
Натомість суд не погоджується з зазначеним розрахунком, оскільки за базову відсоткову ставку банк взяв 84% замість установлених законом 3%. Отже, оскільки з наданих розрахунків прострочена заборгованість стала виникати з квітня 2019 року і щомісячно сума збільшувалася до 20.01.2020р. (дата станом на яку банком проведено розрахунок), а тому розрахунок слід проводити виходячи з кількості днів прострочення за кожною сумою.
Отже розрахунок 3% річних буде таким:
1) 309,27 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.04.2019 р. х (3% х 2/365) / 100% = 0,05 грн (за квітень 2019 р.);
2) 548,37 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.05.2019 р. х (3% х 30/365) / 100% = 1,35грн (за травень 2019 р.);
3) 804,35 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.06.2019 р. х (3% х 29/365) / 100% = 1,91грн (за червень 2019 р.);
4) 1090,61 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.07.2019 р. х (3% х 30/365) / 100% = 2,68 грн (за липень 2019 р.);
5) 1410,22 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.08.2019 р. х (3% х 30/365) / 100% = 3,47 грн (за серпень 2019 р.);
6) 1764,63 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.09.2019 р. х (3% х 29/365) / 100% = 4,20 грн (за вересень 2019 р.);
7) 8686,85 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.12.2019р.) х (3% х 30/365)/100% = 21,41 грн (за грудень 2019 р.);
8) 8686,85 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 31.12.2019р.) х (3% х 1/365)/100% = 0,71 грн (за грудень 2019 року);
9) 8686,85 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 01.01.2020р.) х (3% х 19/365)/100% = 13,56 грн (за січень 2020 року);
10) 8686,85 грн (прострочена заборгованість, яка виникла на 20.01.2020р.) х (3% х 1/365)/100% = 0,71 грн (за січень 2020 року).
Отже, загальний розмір заборгованості за відсотками розрахованими відповідно до ст. 625 ЦК України становить 50,28 грн, а тому саме цю суму відсотків слід стягнути з відповідача одночасно з тілом кредиту в розмірі 8686,85 грн, а всього 8737,13 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 1230,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 06.10.2015р. у розмірі 8737,13 грн та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1230,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання не відоме, місце проживання повідомлене Сахнівщинською сільською радою Машівського району Полтавської області згідно даних погосподарської книги: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий 12.11.2010 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя С.М.Косик