Справа № 379/250/20
2/379/239/20
26.05.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Штельмах А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Тараща цивільну справу за позовом Таращанського районного споживчого товариства до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та пені,
20.02.2020 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.02.2020 справу розподілено та передано до розгляду судді Потеряйко С.А.
21.02.2020 судом надіслано до органу реєстрації запит щодо реєстрації місця проживання відповідачки, на виконання якого 03.03.2020 надійшли відомості щодо реєстрації місця проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 04.03.2020 позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначеного підготовче судове засідання на 23.04.2020.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Таращанського районного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2020 року №849/О/15-20, справу було передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Автоматизованою системою документообігу «Д-3» справу розподілено та передано для розгляду судді Зінкіну В.І.
Ухвалою суду від 09.04.2020 справу прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26.05.2020.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
Також, суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи, суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: у спорах між суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
В силу ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається із тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, на дату подачі позову припинила підприємницьку діяльність, тобто втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, позивач у спірних правовідносинах є суб'єктом господарювання, а предметом спору є невиконання умов укладеного між ними договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Крім того, відповідно до п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 провадження № 14-144 цс 18 з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що провадження у даній справі слід закрити.
Так як, згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачену позивачем суму судового збору слід повернути.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 247, 255, 256, 260, 261, 353 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
Провадження у справі № 379/250/20 за позовом Таращанського районного споживчого товариства до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та пені - закрити.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби у Таращанському районі Київської області, ЄДРПОУ 37483467, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща Київської області, повернути Таращанському районному споживчому товариству, код ЄДРПОУ 30117324, місцезнаходження: 09501, Київська область, м. Тараща, вул. Шевченка, 25, судовий збір в розмірі 2102,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення № 10916 від 20.01.2020.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 354 Цивільного процесуального кодексу України для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін