Справа № 273/518/20
Провадження № 1-кп/273/86/20
01 червня 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060110000038 від 07.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Згідно рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 19.05.2014 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язано сплачувати грошові кошти (аліменти) на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітної плати але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.04.2014 року до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, всупереч рішень Баранівського районного суду Житомирської області від 19.05.2014 року ОСОБА_4 в період з 01.07.2019 року по 01.02.2020 року включно, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Так, будучи неодноразово офіційно попередженою державним виконавцем Баранівського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, знаючи свій обов'язок виплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись дієздатним, будучи працездатною особою в Баранівський районний центр зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні не звертався, на обліку в управлінні Пенсійного фонду України не перебував, матеріальну допомогу дитині не надавав.
Крім цього, ОСОБА_4 від Баранівського районного відділу державної виконавчої служби протягом вказаного періоду приховував доходи від тимчасових щоденних заробітків, добровільно допомоги на утримання дитини не надавав, аліменти в добровільному порядку не виплачував, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо сплати аліментів на утримання дитини не вживав у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів за вищевказаний період у сумі 12363 грн. 75 коп.
Обвинувачений винним себе в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини визнав, щиро каявся та просив суворо не карати.
Потерпіла просила розгляд даного кримінального провадження здійснювати у її відсутність, щодо міри покарання поклалась на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, розяснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в ході судового розгляду кримінального провадження доведена в повному обсязі.
Отже, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані ч. 1 ст. 164 КК України, як дії, які виразились в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, а також, характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України не виявлено.
Крім того, суд бере до уваги досудову доповідь що характеризує обвинуваченого, складену Центром пробації згідно якої оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризики небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб оцінюється як середній.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд також враховує характеризуючи дані щодо обвинуваченого, так згідно довідки характеристики Камянобрідської селищної ради від 03.02.2020 №43 ОСОБА_4 офіційно не працює, зловживає спиртними напоями, характеризщується негативно.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, про те, що обвинувачений не є особою небезпечною для суспільства і відносно нього найбільш доцільно обрати міру покарання у вигляді громадських робіт, в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України. Суд вважає, що зазначене покарання обвинуваченому, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Витрати на проведення експертиз відсутні.
На час ухвалення вироку до ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не було застосовано жодного запобіжного заходу, а тому в даний час відсутня необхідність застосування до нього будь-якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.368-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадський робіт.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, крім апеляційного оскарження з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1