Справа № 161/15435/14-ц
Провадження № 6/161/225/20
29 травня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,
державного виконавця - ОСОБА_1 С ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку подання головного державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -
Головний державний виконавець Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Будь С.Л. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Своє подання обґрунтував тим, що на виконанні Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 60486729 по примусовому виконанню виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/15435/14-ц, виданого 04.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_4 в акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №VO21G40000007101 від 25 квітня 2008 року в розмірі 39908(тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісім)доларів США 06 центів, яка складається із: 37181(тридцять сім тисяч сто вісімдесят один) долар США 87 центів - заборгованість за кредитом; 2726(дві тисячі сімсот двадцять шість) доларів США 19 центів - заборгованість по процентах за користування кредитом та 7307(сім тисяч триста сім) грн. 21 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 3 212, 37 грн. судового збору.
Після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем з метою встановлення та виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, було надіслано запити в органи та установи, що реєструють право власності та інші установи щодо надання інформації про наявність або відсутність у боржника рухомого та нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення, коштів, а також інформації, що характеризують особу боржника, його місця проживання.
Згідно з повідомленням ДФС та ПФУ у боржника відсутні будь які відкриті рахунки в банківських установах, офіційно боржниця ніде не працює. Згідно витягів ДРРП на нерухоме майно в боржника на праві власності зареєстровано житловий будинок з земельною ділянкою в АДРЕСА_1 . Однак, звернути на дане майно стягнення неможливо, оскільки воно знаходиться в іпотеці стягувача та взято в іпотеку по доларовому кредиту, що унеможливлює звернення стягнення у примусовому порядку відповідно до п.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Іншого майна у боржника немає.
На виклик державного виконавця від 17.01.2020 року боржник ОСОБА_4 для надання письмових пояснень причин неподання декларації про доходи, причин несплати боргу до відділу не з'явилась.
20.05.2020 року державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою місця проживання боржника для перевірки майнового стану. Однак, встановлено, що на території майна, на яке можна звернути стягнення, не виявлено, в будинок потрапити не вдалось, на виклики ніхто не реагував.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України на запит виконавця встановлено, що ОСОБА_4 перетинає державний кордон України.
Просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/15435/14-ц, виданим 04.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_4 в акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №VO21G40000007101 від 25 квітня 2008 року в розмірі 39908(тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісім)доларів США 06 центів, яка складається із: 37181(тридцять сім тисяч сто вісімдесят один) долар США 87 центів - заборгованість за кредитом; 2726(дві тисячі сімсот двадцять шість) доларів США 19 центів - заборгованість по процентах за користування кредитом та 7307(сім тисяч триста сім) грн. 21 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 3 212, 37 грн. судового збору.
В судовому засіданні державний виконавець подання підтримав, просив задовольнити.
Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на момент звернення державного виконавця з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 , на примусовому виконанні на виконанні Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 60486729 по примусовому виконанню виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/15435/14-ц, виданого 04.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_4 в акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №VO21G40000007101 від 25 квітня 2008 року в розмірі 39908(тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісім)доларів США 06 центів, яка складається із: 37181(тридцять сім тисяч сто вісімдесят один) долар США 87 центів - заборгованість за кредитом; 2726(дві тисячі сімсот двадцять шість) доларів США 19 центів - заборгованість по процентах за користування кредитом та 7307(сім тисяч триста сім) грн. 21 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 3 212, 37 грн. судового збору.
Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 04.11.2019 року та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
з метою встановлення та виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, було надіслано запити в органи та установи, що реєструють право власності та інші установи щодо надання інформації про наявність або відсутність у боржника рухомого та нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення, коштів, а також інформації, що характеризують особу боржника, його місця проживання.
Згідно з повідомленням МВС дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні; згідно з повідомленням ДФС та ПФУ у боржника відсутні будь які відкриті рахунки в банківських установах, офіційно боржник ніде не працює.
Згідно витягів ДРРП на нерухоме майно в боржника на праві власності зареєстровано житловий будинок з земельною ділянкою в АДРЕСА_1 . Однак, звернути на дане майно стягнення неможливо, оскільки воно знаходиться в іпотеці стягувача та взято в іпотеку по доларовому кредиту, що унеможливлює звернення стягнення у примусовому порядку відповідно до п.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Іншого майна у боржника немає.
17.01.2020 року на адресу боржника ОСОБА_4 державним виконавцем надіслано виклик про необхідність надання письмових пояснень причин неподання декларації про доходи, причин несплати боргу.
20.05.2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .
На виклик державного виконавця боржник ОСОБА_4 для надання письмових пояснень до відділу не з'явилась.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований ЗУ 11 вересня 1997 року) та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдувальні суспільним інтересам в демократичному суспільстві.
Виконання будь-якого рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам ст. 6 Конституції про захист прав людини та основних свобод, якою гарантовано право на справедливий суд, що включає в себе обов'язкове виконання судового рішення.
Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим підлягає з'ясуванню чи дійсно особа свідомо не виконувала зобов'язання, або невиконання зумовлено об'єктивними причинами.
Відповідно до ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено ст.441 ЦПК України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення. Такі обставини суд повинен установити, виходячи з відомостей зазначених у поданні, матеріалів виконавчого провадження та пояснень державного виконавця.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
В даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують умисне ухилення боржника від виконання власних боргових зобов'язань.
Надані до подання документи не містять відомостей стосовно того, чи був боржник обізнаний про відкриття відносно нього виконавчого провадження, а відтак, достеменно встановити факт ухилення боржника від виконання судового рішення не надається можливим.
Крім того, з долученого до матеріалів справи акту державного виконавця від 20.05.2020 року не вбачається встановлення будь яких фактів та обставин при виході за адресою реєстрації місця проживання боржника: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з відомостей Державної прикордонної служби України, наданих на запит державного виконавця, вбачається, що ОСОБА_4 після видання виконавчого листа щодо стягнення з неї заборгованості жодного разу не перетинала державний кордон України.
Оскільки, звертаючись до суду в порядку ст. 441 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні, чого ним зроблено не було, зважаючи на те, що на момент звернення до суду із таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, що також судом не встановлено, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що подання необґрунтоване та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд,
У задоволенні подання головного державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/15435/14-ц, виданим 04.09.2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 29 травня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк