проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"25" травня 2020 р. Справа № Б-50/274-10
Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від арбітражного керуючого: від заявника: від боржника: Стойка О.В. Попков Д.О., Пелипенко Н.М. Склярук С.І. Не з'явився; Вельковський С.В. - за довіреністю (адвокат); Не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" м.Київ
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 24.01.2020р.
у справі № Б-50/274-10 (суддя Савченко А.А.)
за заявою: Фізичної особи-підприємця Онугхи Тетяни Юріївни м.Харків
пробанкрутство
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №Б-50/274/10 за заявою ФОП Онугхи Тетяни Юріївни, м. Харків про банкрутство.
В межах даної справи 22.01.2020 до суду першої інстанції надійшла заява ліквідатора (керуючого реалізацією майна) про забезпечення позову, в якій арбітражний керуючий Караченцев Ю.Л. просив суд накласти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 . Наведена заява обґрунтована тим, що власник спірного майна, переданого в ліквідаційну масу банкрута, змінювався декілька разів, останній з яких - в період встановлення судом факту незаконного вибуття майна з володіння банкрута; крім того, у наданій заяві арбітражний керуючий Караченцев Ю.Л. зазначає, що подальше відчуження спірного майна до вирішення спору по суті може заподіяти шкоди правам та інтересам кредиторів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2020 за результатами розгляду вказаної заяви про забезпечення позову відмовлено за мотивами недоведеності заявником існування вірогідності подальшого відчуження спірного майна теперішнім власником.
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" , не погодившись із прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, вважаючи висновок суду про недоведеність виключних обставин для забезпечення позову таким, що не відповідає приписам діючого законодавства.
Зокрема, заявник зазначав наступне:
- суд першої інстанції не звернув уваги на те, що реалізація майна банкрута відбулась поза ліквідаційною процедурою та без згоди іпотекодержателя, існує загроза правам та інтересам заставного кредитора ТОВ "ОТП Факторинг Україна";
- неодноразовий продаж іпотечного майна, зміна власників та зняття арешту та заборони на його відчуження, загрожує інтересам заставного кредитора, оскільки кошти від реалізації майна не були направлені на погашення вимог кредитора.
Від ліквідатора (керуючого реалізацією майна) арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. надійшов відзив, відповідно до якого останній вважав обґрунтованими вимоги доводи апеляційної скарги. Зокрема, зазначав, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було повно та всебічного досліджено всі обставини даної справи.
Представник заявника апеляційної скарги у судовому засіданні 27.05.2020р. підтримував доводи апеляційної скарги.
Арбітражний керуючий надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив про підтримання доводів апеляційної скарги та наполягав на скасуванні ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, правом на подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.
Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки такі учасники справи не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Харківської області від 22.02.2011 фізичну особу-підприємця Онугху Т.Ю. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та скасовано всі арешти, накладені на майно боржника (в том у числі і податкову заставу) і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі і іпотеку. (т.1, а.с. 69-72).
В ході проведення ліквідаційної процедури було виявлено, що боржнику на праві власності на праві власності належало, зокрема, наступне майно, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 64,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оціночною вартістю 207000,00 грн., яку було надано боржником в іпотеку ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна") та на яку заявник апеляційної скарги просить накласти заборону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2019 (суддя Яризько В.О.), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 та постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2019, задоволено частково заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання недійсними аукціону та договору купівлі-продажу з урахуванням уточнень. Визнано недійсними результати аукціону, проведеного Товарною біржею Всеукраїнський торгівельний центр 27.12.2012р. за протоколом проведення аукціону № 13 з продажу трикімнатної квартири № АДРЕСА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 27.12.2012 між арбітражним керуючим Запорожцем І.С. та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 3402; в задоволенні вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання недійсним Договору купівлі- продажу квартири від 06.03.2013р., укладеного між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено за мотивами того, що заявник не є стороною зазначеного правочину, його укладено не в межах провадження справи про банкрутство між фізичними особами, які не є учасниками провадження у справі про банкрутство.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019р. та постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 28.11.2019р. зазначену ухвалу залишено без змін.
Також, в межах справи про банкрутство розглядається позовна заява (справа №922/2629/17), в якій ліквідатор ФОП Онугхи Т.Ю. арбітражний керуючий Караченцев Ю.Л. просив суд витребувати від добросовісного набувача ОСОБА_3 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; визнати право власності на вищезазначену квартиру за Онугхою Т.Ю. ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис: "Реєстраційний номер об'єкта майна: 18002763101; Об'єкт нерухомого майна: квартира, об'єкт житлової нерухомості: Так; Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м.): 64,8, житлова площа (кв.м.): 40,8; Опис: трикімнатна Адреса : АДРЕСА_1 ".
В подальшому, заявою від 22.01.2020р. арбітражний керуючий Караченцев Ю.Л. звернувся до суду з уточненою заявою про витребування вказаного вище майна у ОСОБА_5 , оскільки власник спірного нерухомого майна змінився.
Звертаючись 22.01.2020р. з заявою про забезпечення позову у вигляді накладення заборони теперішньому власнику відчужувати квартиру, заявник зазначав, що правовими наслідками відкриття ліквідаційної процедури є продаж майна банкрута, яке належить йому на праві власності, для задоволення вимог кредиторів, на цей час власник майна, переданого в ліквідаційну масу банкрута, змінювався декілька разів, фізичною особою ОСОБА_3 -квартиру було продано в період встановлення судом факту незаконного вибуття майна з володіння банкрута, а подальше відчуження спірного майна до вирішення спору по суті може заподіяти шкоду правам та інтересам кредиторів.
Інших доводів в обґрунтування заявлених вимог та доказів на їх підтвердження, заявник не наводить.
Разом з тим, в чому саме полягає небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заставного кредиторів стосовно існуючих обставин знаходження спірного майна в законній власності ОСОБА_5 - заявником не наведено, відповідних доказів не надано.
Таких же висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Заявник правом на оскарження ухвали суду не скористався.
Зміст апеляційної скарги кредитора ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зводяться до необхідності вжиття заходів для захисту інтересів заставного кредитора через продаж 14.09.2019р. попереднім власником - фізичною особою ОСОБА_3 - спірної квартири фізичній особі ОСОБА_5 , оскільки запис про обтяження майна іпотекою в реєстрі відсутній.
Кредитор вважає висновки суду про неподання відповідних доказів ліквідатором такими, що не відповідають обставинам справи, але послідуючі доводи кредитора полягають у відсутності необхідності такі докази надавати, спираючись лише на факт розпорядження фізичною особою ОСОБА_3 належного їй майна 14.09.2019р.
При цьому, ані в заяві, ані в скарзі не визначено, які заходи з боку ОСОБА_5 вживалися з метою відчуження належної їй квартири, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази вжиття таких заходів (або хоча б наявності таких намірів), які б могли бути підставою для відповідного реагування з боку суду.
Таким чином, заявником не визначено, а матеріалами справи не доведено, у чому полягає неможливість чи утруднення виконання відповідного судового рішення, яке може бути прийнято за наслідками розгляду заяви по суті.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що доводи заявника про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до їх вжиття.
За таких підстав, судова колегія вважає, що висновки господарського суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводам заявника надана вірна юридична оцінка, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2020р. у справі № Б-50/274/10 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2020р. у справі № Б-50/274/10 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" м.Київ.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 28.05.2020.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя Н.М. Пелипенко