Справа № 527/2064/19 Номер провадження 22-ц/814/1378/20Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
21 травня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Гальонкіна С.А., Прядкіної О.В.
імена (найменування) сторін:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач: ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Глобинського районного суду Полтавскьої області, ухвалене 12 березня 2020 року у складі судді Павлійчук А.В.
по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 127 016,44 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 07 серпня 2015 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 26 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
Вказувало, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 23 червня 2019 року утворилась заборгованість на загальну суму 154 129,24 грн., з яких: 53 175,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 42 650,77 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту, 58 302,97 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання.
АТ КБ «ПриватБанк» заявлено вимогу про стягнення тіла кредиту, простроченого тіла кредиту та частини нарахованої пені.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавскьої області від 12 березня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 127 016,44 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, що 07 серпня 2015 року АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов'язувався повернути кредит в порядку і на умовах передбачених договором та погодився з тим, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку становить договір про надання банківських послуг. Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.
Відповідно до розрахунку, наданого банком, станом на 23 червня 2019 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом у розмірі 154 129,24 грн., з яких банк просить стягнути 127 016,44 грн.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Зазначені витяги не містять підпису ОСОБА_1 , а тому їх зміст не може бути врахований у якості погоджених умов кредитного договору про розмір процентів за користування кредитом та розмір відповідальності за порушення умов договору. Проте, АТ КБ «ПриватБанк» не заявляло вимог про стягнення процентів за користування кредитом та будь-яких інших платежів, окрім тіла кредиту.
Факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджується доказами по справі, а саме копією анкети-заяви від 07 серпня 2015 року, підписаної сторонами. Окрім того, до місцевого суду була надана виписка по руху коштів за рахунком ОСОБА_1 , яка свідчить про отримання останнім кредитних коштів та використання їх у споживчих цілях.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві дав свою згоду на те, що вказана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відсутність у матеріалах справи підписаних відповідачем Пам'ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, унеможливлює встановлення усіх умов кредитного договору, проте не свідчить про те, що сторони не перебувають у договірних правовідносинах. Місцевим судом помилково ототожнено докази на підтвердження укладення кредитного договору та докази на підтвердження умов кредитування. При цьому, будь-яких заперечень з боку ОСОБА_1 щодо самого факту отримання кредиту, до місцевого та апеляційного судів не надходило. Однак, матеріали справи не містять погоджених сторонами умови договору в частині розміру та умов нарахування пені, штрафів та процентів за користування кредитом.
За таких обставин, стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за тілом кредиту. При цьому, анкета-заява від 07 серпня 2015 року не містить відомостей про строки кредитування. Позивачем не надано доказів, що банком направлялася вимога про повернення коштів. Умови договору не розкривають змісту терміну «прострочене тіло кредиту». За таких обставин, відсутні підстави вважати, що окрім тіла кредиту з відповідача може бути стягнуто прострочене тіло кредиту.
Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, з АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню на користь відповідача 874,06 грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Глобинського районного суду Полтавскьої області від 12 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 175,50 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 874,06 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді С.А. Гальонкін
О.В. Прядкіна