30 квітня 2020 року Справа № 160/2807/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 25.07.2019 року щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №2 його періодів роботи з 01.09.1981 по 15.10.1982, з 27.10.1982 року по 29.11.1984, з 24.01.1985 по 30.10.1998, з 02.11.1998 по 20.03.2000, з 12.05.2005 по 25.10.2010;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, викладену у листі №4366/03.16-22 від 19.09.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи: з 01.09.1981 року по 15.10.1982 року на посаді слюсаря-монтажника, з 27.10.1982 року по 29.11.1984 року проходження служби в рядах Радянської армії, з 24.01.1985 року по 30.09.1987 року на посаді слюсаря-монтажника, з 01.10.1987 по 30.10.1998 року на посаді монтажника обладнання, з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року на посаді слюсаря-ремонтника, з 15.03.2005 року по 31.12.2005 року на посаді слюсаря-ремонтника, з 01.01.2006 року по 25.10.2010 року на посаді слюсаря-ремонтника (бригадира);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Н.Перемоги, 26, 49094) призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з моменту права на її виникнення, тобто з часу звернення з відповідною заявою про призначення пенсії, - з 18.06.2019 року.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач 18.06.2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з незарахуванням всіх періодів роботи. Відповідачем протиправно не враховано періоди роботи позивача за списком №2, оскільки у позивача наявні всі необхідні документи для зарахування вказаного періоду та призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області 28.04.2020 року надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про те, що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах, передбачених списками, відсутні записи про підтвердження пільгового періоду роботи за результатами атестації робочих місць. Наказами з особового складу підтверджено, що ОСОБА_1 працював на механомонтажній дільниці монтажником, постійна зайнятість на ремонті металургійного обладнання в цехах металургійного виробництва не підтверджена. Відсутні підстави для зарахування спірного періоду з 01.09.1981 року по 15.10.1982 року та з 24.01.1985 року по 30.10.1998 року до пільгового стажу за списком №2. Період проходження військової служби з 27.10.1982 року по 29.11.1984 року зараховано до загального (страхового) стажу відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянином України.
18.06.2019 року позивач звернуся до головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
19.09.2019 року відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №12 Управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №4366/03.16-22, якою повідомлено, що згідно рішення комісії головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №7 від 25.07.2019 року для підтвердження періодів роботи з 01.09.1981 року по 15.10.1982 року, з 24.01.1985 року по 30.10.1998 року для зарахування стажу за списком №2 немає підстав. Отже, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи по списку №2, позивач не має права на призначення пенсії.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах..
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно відомостей, які містяться в трудових книжках позивача серії НОМЕР_3 від 05.09.1981 року та серії НОМЕР_2 від 12.01.2006 року, відомо, що позивач працював:
-з 01.09.1982 року по 15.10.1982 року - на посаді слюсаря-монтажника 3 розряду безпосередньо зайнятому на гарячих роботах та роботах зі шкідливими мовами праці з ремонту доменних, мартенівських, нагрівальних печей та інших агрегатах, діючих цехах металургійних підприємств в Криворізькому спеціалізованому управлінні №2 Тресту «Дніпродомнаремонт» Криворізьке спеціалізоване управління №2 ВАТ «Дніпродомнаремонт»;
- з 27.10.1982 року по 29.11.1984 року - служба в лавах Радянської армії;
- з 24.01.1985 року по 30.09.1987 року - на посаді слюсаря-монтажника 4 розряду з ремонту металургійного обладнання в Криворізькому спеціалізованому управлінні №2 Тресту «Дніпродомнаремонт» Криворізьке спеціалізоване управління №2 ВАТ «Дніпродомнаремонт»;
- з 01.10.1987 року по 30.10.1998 року - на посаді монтажника обладнання 4 розряду, 2 дільниці в Криворізькому спеціалізованому управлінні №2 Тресту «Дніпродомнаремонт» Криворізьке спеціалізоване управління №2 ВАТ «Дніпродомнаремонт»;
- з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року - на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду в Криворізькому гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь»;
- з 13.04.2000 року по 04.03.2005 року - на посаді охоронця в Державному підприємстві «Криворізький залізорудний комбінат» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»;
- з 15.03.2005 року по 31.12.2005 року - на посаді слюсаря-ремонтника (бригадира) 6 розряду в ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь».
Періоди роботи позивача з 01.091981 року по 15.10.1982 року та з 24.01.1985 року по 30.10.1998 року не зараховані до пільгового стажу позивача, що надає право для призначення пенсії на пільгових умовах.
Судом встановлено, що підставою для не зарахування вказаних періодів є те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про те, що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах, передбачених списками, відсутні записи про підтвердження пільгового періоду роботи за результатами атестації робочих місць.
За змістом приписів п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N442 (далі Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, п.11 Порядку №442 (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Пунктом 4.2 Порядку №442 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014р. у справі №21-307а14, а також Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. у справі №732/2003/14.
Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року№1173 та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 року (або тільки почалась після цієї дати)- застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Відповідно до списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року№1173, до професій і посад з тяжкими умовами праці, в розділі «Металургійне виробництво (чорні метали) доменне виробництво», робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, відносяться робочі: слюсарі-монтажники (монтажники) спеціалізованих ремонтних організацій, цехів, кущів, постійно зайнятих ремонтом металургійного обладнання; слюсарі чергові і ремонтні, бригадири слюсарів (посада слюсаря-монтажника (монтажника) спеціалізованих ремонтних організацій, цехів, постійно зайнятих на ремонті металургійного обладнання була внесена до Списку №2 згідно роз'яснень від 02.04.1976 року №5/8 «Про порядок застосування затверджених постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 «Списків виробництв, робіт, професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах»).
Відповідно Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 розділу №ІІІ підрозділу І, позиція 2040100а-14587, мають монтажники обладнання металургійних заводів, постійно зайняті на ремонті металургійного обладнання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 розділу №ІІІ підрозділу І, позиція 2040100а-14587, мають монтажники обладнання металургійних заводів, постійно зайняті на ремонті металургійного обладнання.
Судом встановлено, що з урахуванням норм п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, для підтвердження свого пільгового стажу за Списком №2 після 21.08.1992 року позивач надавав відповідачу результати проведення атестації робочих місць на Криворізькому спеціалізованому управлінні №2 тресту «Дніпродомнаремонт», а саме: наказ №123 від 24.11.1994 року про затвердження переліку (робочих місць, виробництв, професій і посад працівників за результатами атестації робочих місць підтверджуючим право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1 та №2, з відповідним переліком.
Виходячи з наданих документів відомо, що право на пільгове забезпечення за списком №2 підтверджено матеріалами атестації робочих місць для посади: монтажники обладнання металургійних заводів (позиція 14587), що відповідає постанові Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», право на пільгове забезпечення за списком №2.
Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Пунктом 4.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383, передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже, враховуючи, що атестація робочих місць в Криворізькому спеціалізованому управлінні №2 тресту «Дніпродомнаремонт» була проведена до 21.08.1997 року, то до стажу позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві.
Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що Криворізьке спеціалізоване управління №2 ВАТ «Дніпродомнаремонт» було ліквідовано без правонаступника, позивач не мав можливості отримати додаткові документи для підтвердження наявності пільгового стажу за Списком №2 безпосередньо на даному підприємстві. Тому, з урахуванням вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. №637, позивачем були отримані та надані відповідачу разом із заявою про призначення пенсії довідки з архівного відділу про стаж роботи №12/23-02/908 від 19.04.2019; архівні довідки про заробітну плату №№12/23-02/906, 12/23-09/907 від 19.04.2019 та 842-15/1-557 від 06.05.2019; копії особової картки форми Т-2.
Так, відповідно до архівної довідки виконкому Криворізької міської ради в наказах з кадрових питань (особового складу), особових картках звільнених працівників Криворізького спеціалізованого управління №2 тресту «Дніпродомнаремонт» містять аналогічні трудовій книжці записи щодо трудової діяльності позивача на даному підприємстві у період з 01.09.1981 до 30.10.1998 року. Також зазначено, що в наказах з кадрових питань (особового складу) (відсутні накази про переведення позивача на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем, про надання відпустки без збереження заробітної плати. Факт роботи позивача також підтверджуються особовими картками позивача за формою Т-2, архівними довідками про заробітну плату (з урахуванням документів, що збереглися в архівному фонді).
Таким чином, враховуючи записи в трудовій книжці позивача, архівні довідки та документи, положення Списків №2, затверджених постановами Ради міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій, посад, робота яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі», Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, вбачається, що посади (професії) на яких працював позивач у період з 01.09.1981 по 15.10.1982 та з 24.01.1985 року по 30.10.1998 року відносяться до посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку, що в рішенні комісії головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №7 від 25.07.2019 року, в якому відповідач дійшов висновку, що для підтвердження періодів роботи з 01.09.1981 року по 15.10.1982 року, з 24.01.1985 року по 30.10.1998 року для зарахування стажу за списком №2, немає підстав, відповідач дійшов невірних висновків, а тому вказане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відтак, вказані періоді підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за списком №2.
Стосовно наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 періоду проходження військової служби з 27.10.1982 року по 29.11.1984 року в лавах Радянської армії, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами пп. «з» «і» «к» ч. 1, ч.3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08. 1972 року (далі - Положення №590) крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується період навчання та служба в складі Збройних сил СРСР.
Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено: час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач до призову на військову службу працював на посаді, що дає право на пільгове призначення пенсії за списком №2, суд приходить до висновку, що період проходження військової служби з 27.10.1982 року по 29.11.1984 року в лавах Радянської армії, підлягає до зарахуванню позивачу, як такий, що надає право на призначення пільгової пенсії за списком №2.
Відповідна правова позиція щодо застосування викладених норм права до спірних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі №226/801/17.
Стосовно наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 періодів роботи з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року, з 15.03.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.01.2006 року по 25.10.2010 року, суд зазначає таке.
У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує про зарахування наведених періодів до пільгового стажу позивача, з огляду на що суд не вбачає спору щодо зарахування вказаних періодів.
Проте, у відповіді від 19.09.2019 року №4366/03.16-22 вказані періоди зараховані не були, оскільки в листі повідомлено позивачу, що період, зарахований до пільгового обчислення пенсії, складає лише 2 роки 0 днів, з огляду на що, суд вважає за необхідне розглянути підстави для зарахування вказаних періодів.
Позивачем надавалася відповідачу довідка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №358 від 11.04.2019 року про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка підтверджує, що позивач дійсно працював повний робочий день на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в цеху капітальних ремонтів металургійних агрегатів з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року - слюсарем-ремонтником, що передбачено: список №2, розділ III, підрозділ За, позиція 2040300а-18559 згідно Списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року№162; з 12.05.2005 року по 31.12.2005 року - слюсарем-ремонтником, що передбачено: список №2, розділ III, підрозділ 3а, позиція 3.3а згідно Списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; з 01.01.2006 року по 25.10.2010 року - слюсарем-ремонтником (бригадиром), що передбачено: список №2, розділ III, підрозділ 3а, позиція 3.3а згідно Списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. В зазначені період роботи позивач був постійно зайнятий ремонтом обладнання в прокатних цехах підприємства. Підтверджено атестацією робочих місць: наказ №417 від 20.03.2000р., наказом №300 від 18.04.2005 року, наказом №349 від 02.04.2010р.
Таким чином, трудовою книжкою, а також вказаною довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» беззаперечно підтверджено пільговий стаж роботи позивача за списком №2 у період з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року - слюсарем ремонтником, з 12.05.2005 року по 31.12.2005 року - слюсарем-ремонтником, з 01.01.2006 року по 25.10.2010 року - слюсарем-ремонтником (бригадиром), проте відповідач протиправно не зарахував дані періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2 та відмовив у призначенні пільгової пенсії, оскільки як відомо з листа відповідача №4366/03.16-22 від 19.09.2019 року до пільгового стажу віднесено лише 2 роки, проте, за який саме період відповідачем не вказано.
Отже вказані періоди роботи позивача з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року, з 15.03.2005 року по 31.12.2005 року, з 01.01.2006 року по 25.10.2010 року, підлягають зарахуванню до стажу, що надає право на призначення пільгової пенсії за списком №2.
Позовна вимога про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, викладену у листі №4366/03.16-22 від 19.09.2019 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з часу звернення з відповідною заявою про призначення пенсії, - з 18.06.2019 року, то суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача та беззаперечно зобов'язувати призначити пенсію, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем не проводився розрахунок страхового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 з 18.06.2019 року та зобов'язати головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області вчинити дії, а саме: розглянути заяву позивача від 18.06.2019 року про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 3363,20 грн., що підтверджується квитанцією від 04.03.2020 року №ПН23118.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, а саме 3 позовні вимоги з чотирьох, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3363,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 2522,40 грн.
Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 25.07.2019 року щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №2 його періодів роботи з 01.09.1981 по 15.10.1982, з 27.10.1982 року по 29.11.1984, з 24.01.1985 по 30.10.1998, з 02.11.1998 по 20.03.2000, з 12.05.2005 по 25.10.2010.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, викладену у листі №4366/03.16-22 від 19.09.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи: з 01.09.1981 року по 15.10.1982 року на посаді слюсаря-монтажника, з 27.10.1982 року по 29.11.1984 року проходження служби в рядах Радянської армії, з 24.01.1985 року по 30.09.1987 року на посаді слюсаря-монтажника, з 01.10.1987 по 30.10.1998 року на посаді монтажника обладнання, з 02.11.1998 року по 20.03.2000 року на посаді слюсаря-ремонтника, з 15.03.2005 року по 31.12.2005 року на посаді слюсаря-ремонтника, з 01.01.2006 року по 25.10.2010 року на посаді слюсаря-ремонтника (бригадира).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 року про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 2522 грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона