про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2020 року м. Рівне№460/3788/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), скасування нарахування єдиного внеску,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив:
-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21242-17 від 27.02.2019 року, скасувати нарахування єдиного внеску за 2017 рік, 2018 рік в сумі 18276,72 грн. та зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність дані в інтегрованій картці платника.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 грн.
За практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України") вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу з скасуванням нарахування єдиного внеску за 2017-2018 роки, можуть мати вплив на склад його майна, суд дійшов висновку, що позовна заява містить вимоги майнового характеру на загальну суму 18276,72 грн.
За змістом п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за позовну вимогу майнового характеру позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. (з розрахунку: 18276,72 грн.*1% = 182,76 грн., що менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позовна вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність дані в інтегрованій картці платника є самостійною позовною вимогою немайнового характеру.
За змістом п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за позовну вимогу немайнового характеру позивачеві належало сплатити 840,80 грн.
Відповідно, загальний розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 1681,60 грн.
Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів позову квитанцію про сплату судового збору у сумі 840,80 грн., тобто не у повному обсязі.
Згідно з вимогами ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, вимогами ст.122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як встановлено судом, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 27.02.2019 №Ф-21242-17 на суму 18276,72 грн.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).
Відповідно до абз.4, 5, 6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, положення ч.4 ст.25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.
При цьому, правове регулювання, наведене у абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з податковим органом не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику єдиного соціального внеску.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. Оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.
Висновки аналогічного характеру висловлені Верховним Судом у постанові від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Доказів оскарження спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному порядку матеріали справи не містять.
У позовній заяві позивач вказує, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) ним отримано засобами поштового зв'язку, у відповідь на запит на інформацію - 22.05.2020.
При цьому, документального підтвердження отримання ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 27.02.2019 №Ф-21242-17 до матеріалів справи не долучає.
З даним позовом до суду позивач звернувся 26.05.2020, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції Рівненського окружного адміністративного суду.
Тому, з долучених до матеріалів справи доказів суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 27.02.2019 №Ф-21242-17 заявлена позивачем з пропуском визначеного абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI 10-денного строку.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску матеріали справи не містять.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду:
-документу про сплату судового збору у загальній сумі 840,80 грн. ;
-заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з зазначенням підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску або докази на підтвердження звернення до суду з даним позовом в строк визначений законом.
Роз'яснити, що у відповідності до п.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), скасування нарахування єдиного внеску залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня закінчення дії карантину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Борискін С.А.