печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7277/20-к
15 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
Прокурор військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000383 від 13.02.2020 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за процесуального керівництва військової прокуратури Київського гарнізону.
В засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись на викладені у ньому підстави.
Підозрюваний та його захисники проти задоволення даного клопотання заперечували, мотивуючи його необґрунтованістю та незаконністю.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, дійшов до наступного висновку.
ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000383 від 13.02.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
13.02.2020 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.02.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, які містяться у: рапорті оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Київський слідчий ізолятор» капітана внутрішньої служби ОСОБА_7 , щодо затримання ОСОБА_5 ; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_5 ; висновку експерта від 14.02.2020 № 11-2/1012; повідомленні про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Водночас, слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, постійне місце проживання та проходження військової служби, позитивні характеристики підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною обвинувачення в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності застосування підозрюваному цілодобового домашнього арешту з огляду на його виключно позитивну характеристику особи підозрюваного та його постійне місце проживання та проходження військової служби, міцні соціальні зв'язки.
З огляду на викладене, в судовому засіданні встановлено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про те, який запобіжний захід відносно підозрюваного слід застосувати, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, як найбільш м'який з передбачених законом запобіжних заходів і який, виходячи з встановлених обставин, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зобов'язавши підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні прокурора аргументів щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого підозрюваному правопорушення.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись із місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- уникати спілкування із свідками, особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та покласти на нього наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись із місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- уникати спілкування із свідками, особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Визначити строк дії обов'язків до 12.04.2020 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку передбаченому ст.199 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62020100000000383 від 13.02.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1