Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/11174/19
Провадження № 2/711/640/20
29 травня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Скляренко В.М.,
при секретарі Слабко Ю.М.,
за участі:
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Ткаченка Михайла Олександровича про відвід головуючому у справі - судді Скляренко В.М.,
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
12.11.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Давигорою С.А. подано до суду письмовий відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову.
22.11.2019 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Ткаченком М.О. подано до суду відповідь на відзив.
27.12.2019 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Ткаченком М.О. подано до суду клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів та автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2020 року по справі була призначена судова автотоварознавча експертиза. Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
08.04.2020 року експертом Черкаського відділення КНДІСЕ Ружинським О.Л. подано до суду клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи №240/20-23 по матеріалах цивільної справи №712/11174/19, в якому він просить суд зазначити дату на яку необхідно визначити ринкову вартість автомобіля KIA SPORTAGE, 2018 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.04.2020 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
23.04.2020 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Ткаченком М.О. подано до суду клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.04.2020 року задоволено клопотання експерта Черкаського відділення КНДІСЕ Ружинського О.Л. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи №240/20-23 по матеріалах цивільної справи №712/11174/19.
07.05.2020 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Ткаченком М.О. подано до суду заяву про відвід судді Скляренко В.М., в обґрунтування якої останній вказує, що ним, як представником позивача, при розгляді справи 22.01.2020 року було подано клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи для визначення ринкової вартості автомобіля та про призначення судово-технічної експертизи документів для визначення давності написання договору позики грошових коштів від 02.07.2018 року. Однак суддею було розглянуте лише одне клопотання, а саме клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Також вказує, що отримавши ухвалу суду від 10.04.2020 року про відновлено провадження у справі ним (представником позивача) 18.04.2020 року було повторно направлено поштою клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів. Однак 29.04.2020 року суддею Скляренко В.М. було винесено лише ухвалу про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи. Також в даній ухвалі суддя вказала, що ним (представником позивача) не було повідомлено про причини неявки в судове засідання, яке відбулося 29.04.2020 року, хоча це не відповідає дійсності, так як у клопотанні про розгляд справи без участі позивача та його представника від 28.04.2020 року ним (представником позивача) зазначалася причина не явки в судове засідання, а саме впровадження карантину в зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби (C0VID-19), що є поважною причиною, а також в даному клопотанні представник позивача просив проводити судове засідання без участі позивача та його представника в частині призначення лише судово-технічної експертизи документів, а не вирішення інших питань щодо розгляду справи. В даній ухвалі суддя також підтверджує, що ним (представником позивача) 28.04.2020 року направлялося клопотання щодо розгляду клопотання про призначення експертизи без участі позивача та його представника, однак не вказала якої саме експертизи та розглянула клопотання експерта Черкаського відділення КНДІСЕ, а клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів не розглядала. Таким чином дії судді Скляренко В.М. викликають сумнів у її безсторонності та упередженості при розгляді справи та свідчать про зацікавленість у розгляді справи на користь сторони відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Давигора С.А. вказала на безпідставність заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ткаченка М.О.
про відводу судді, однак при вирішенні даної заяви поклалася на розсуд суду.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Ткаченко М.О. не з'явилися. 28.05.2020 року представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом Ткаченко М.О. подано до суду заяву про проведення судового засідання щодо розгляду заяви про відвід судді без їх участі. Також вказує, що заяву про відвід судді підтримує та просить задовольнити.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Давигори С.А., дослідивши заяву про відвід судді від 07.05.2020 року та матеріали справи, суд вважає, що обставини, які зазначені у заяві про відвід є суб'єктивними, але при цьому, суд вважає, що така заява про відвід судді підлягає до задоволення з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, виходячи із наступного.
Так, статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
За змістом ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом, десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України).
Судом приймається до уваги те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах верховенство права, законності, поваги до честі і гідності та рівності перед законом і судом. Основою правової та соціальної держави, якою є Україна, є діяльність її державних органів та посадових осіб, що направлені на забезпечення гарантій прав і законних інтересів учасників суспільних правовідносин з тим, щоб кожна особа в силу принципу правової визначеності усвідомлювала належні гарантії для реалізації її прав задля досягнення мети для якої їй надані такі права.
Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав і свобод особи є закріплення права на судовий захист. Крім того, право позивача на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Зокрема, принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Крім того, основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов'язкові для виконання рішення; 2) обов'язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.
Європейський суд з прав людини вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини, в першу чергу, - виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади. Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.
При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
До того ж, враховуючи зміст п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, оскільки у особи виникли сумніви у неупередженості судді, як вони можуть виникнути і у стороннього спостерігача за обставин, що склалися, суддя підлягає відводу від участі у розгляді справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
У рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушенням ст. 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви №76556/01 та 38779/04, рішення від 08.07.2010, п. 97).
Таким чином, суд приходить до висновку, що незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав на справедливий суд.
Враховуючи наведене вище та зважаючи на однозначну позицію представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ткаченка М.О. щодо відводу головуючого судді Скляренко В.М., з метою сприяння захисту прав, свобод та інтересів учасників справи, задля усунення будь-яких сумнівів щодо об'єктивного і неупередженого проведення судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява про відвід підлягає до задоволення.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу (ч. 1 ст. 41 ЦПК України). Отже, справу необхідно передати до канцелярії суду для визначення іншого судді.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 252, 353 ЦПК України, суд, -
Відвести головуючого суддю Скляренко В.М. від розгляду цивільної справи №712/1174/19 (провадження № 2/711/640/20) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Справу №712/1174/19 (провадження № 2/711/640/20) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя передати до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси на повторний авторозподіл згідно із Положенням про авторозподіл, в порядку ст. 33 та Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 29.05.2020 року.
Головуючий: В.М. Скляренко