справа № 755/5274/20
провадження № 3/691/276/20
26 травня 2020 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце реєстрації АДРЕСА_1 , не працюючого,-
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
встановив :
08 травня 2020 року до Городищенського районного суду Черкаської області, згідно постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 23 квітня 2020 року надійшла адміністративна справа №755/5274/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв'язку із зміною підсудності.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2020 року, адміністративна справа №755/5274/20 стосовно ОСОБА_1 передана судді Савенко О.М..
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 №427941 від 26 березня 2020 року, ОСОБА_1 , 26 березня 2020 року о 16 годині 30 хвилин, в м.Києві вул.9-а Садова, керував автомобілем «ВАЗ 2106» державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме мав нестійку ходу, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього Руху. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3.
ОСОБА_1 , особисто взяв участь у судовому засіданні, йому було роз"яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП та заслухано пояснення щодо скоєння адмінправопорушення, із якого вбачається, що він, дійсно, 26 березня 2020 року вживав алкогольні напої, після чого керував автомобілем автомобілем «ВАЗ 2106» державний номер НОМЕР_1 в в м.Києві вул.9-а Садова та під час руху був зупинений працівником поліції.
Представник Управління Патрульної Поліції у м.Києві Департаменту Патрульної Поліції, будучи повідомлений вчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 14 травня 2020 року №1950202511629 в суд не прибув, що не перешкоджає розгляду адміністративної справи у його відсутність.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2020 року Серії ДПР18 №427941 направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 березня 2020 року, згідно якого в результаті огляду, проведеного поліцейським виявлені ознаки сп'яніння: нечітка мова, не впевнена хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від огляду у закладі охорони здоров'я (а.с.3), поясненням інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону №1 полк №2 Буланого В.О. про відмову водія ОСОБА_1 від проходження тесту на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння (а.с.4), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ДПР18 №427941, згідно до якої стосовно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, без зазначення виду адміністративного стягнення та, відповідно, його сплати (а.с.16), письмовим поясненням свідка ОСОБА_4 від 26 березня 2020 року (а.с.5). Посвідчення водія НОМЕР_2 у ОСОБА_1 тимчасово вилучено, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався (а.с.1). В матеріалах адміністративної справи наявна Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5692, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився в амбулаторно-поліклінічному закладі КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м.Київ з 26 березня 2020 року по 27 березня 2020 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, в підтвердження будь-яких інших медичних довідок щодо проходження лікування, суду не надав (а.с.17-18).
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 44 роки, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючий, не вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, остільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.
При постановленні рішення у справі, суд вдався до детальної оцінки зібраних доказів, виключно, з метою прийняття справедливого і обґрунтованого рішення, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та з метою виключення, будь-якого роду сумнівів ОСОБА_1 щодо не законності прийнятого рішення, остільки протиправні дії, повинні мати наслідком відповідальність установлену законом. За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд врахував, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський Суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення Європейський Суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський Суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, керуючись ст.33, ст.36, ст.268, ст.280, ч.1 ст.130, ст.294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. із сплатою в прибуток Держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. в прибуток Держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Копію постанови надіслати для відому до Управління Патрульної Поліції у м.Києві Департаменту Патрульної Поліції.
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя О. М. Савенко