27 травня 2020 року Справа № 280/2372/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.04.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови перерахунку пенсії позивачу та виплати різниці за минулий час;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 1 січня 2020 року у відповідності до чинної редакції ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020 року) та виплатити різницю за минулий час.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він працював в органах прокуратури України з 05.08.1991 по 27.12.2006. Зазначає, що отримує пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час призначення пенсії). Розмір призначеної позивачу пенсії, у відповідності до зазначеної норми Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, становить 90% від середнього заробітку. В подальшому прийнято Закон України «Про прокуратуру» 1697-VІІ від 14.10.2014 (вступив в дію з 15.07.2015), ст. 86, якого, передбачала, що розмір пенсії за вислугу років складає 60% місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, а умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. 11.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії та виплатою різниці за минулий час у відповідності до чинної редакції ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VІІ, надавши разом з заявою оригінал довідки прокуратури Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020 встановленої форми про розмір заробітної плати. 01.04.2020 поштою позивач отримав лист-відповідь пенсійного органу, у якому було повідомлено про відмову у перерахунку пенсії позивача. Така відмова вмотивована тим, що «відповідно до ст. 58 Конституції України закони України не мають зворотної дії у часі». За таких обставин, як стверджує відповідач, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» 1697-VІІ від 14.10.2014, що набрала чинності 13.12.2019 не підлягає застосуванню до правовідносин (фактів підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури), які мали місце до 13.12.2019. Позивач вважає, що на момент його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області всі підстави для перерахунку пенсії визначені Конституційним Судом України були в наявності. Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на думку позивача є незаконними та необґрунтованими. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 08.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. 14.04.2020 позивачем через канцелярію суду надано документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 17.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/2372/20.
Ухвалою суду від 27.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 20.05.2020 до суду відзив на позовну заяву (вх.№23325), в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 2007 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру». Позивач 11.03.2020 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії згідно довідки прокуратури Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020 про розмір заробітної плати за нормами чинними на 06.09.2017, без обмеження граничного розміру пенсії, та виплати різниці пенсії за минулий час. Листом від 27.03.2020 за №2273-2118/Р-02/8-0800/20 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу. Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 по справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за 1697-VІІ від 14.10.2014 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На думку відповідача, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції що набрала чинності з 13.12.2019 не підлягає застосуванню до правовідносин (фактів підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури), які мали місце до 13.12.2019, тобто тим пенсіонерам, пенсії яким призначені до 13.12.2019. У відповідності до Рішення Конституційного Суду України працівники органів прокуратури набули право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за 1697-VІІ від 14.10.2014 у зв'язку із підвищенням заробітної плати після його ухвалення. Позивачем була надана довідка, що видана прокуратурою Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020 про розмір заробітної плати станом на 06.09.2017. За таких обставин ч. 20 ст. 86 Закону «Про прокуратуру» в редакції, що набрала чинності 13.12.2019 не підлягає застосуванню до правовідносин, які мали місце до 13.12.2019, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження максимального розміру відсутні, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не проведено. У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Не можливо вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, на даний час права позивача в цій частині не порушені. Відповідач заперечував проти позову.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У 2007 році на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 позивачу було призначено пенсію за вислугу років.
11.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020.
Листом від 27.03.2020 за №2273-2118/Р-02/8-0800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про не можливість задоволення вказаної заяви позивача про перерахунок пенсії.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.
У Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) (чинне з 13.12.2019) зазначено: «… Конституційний Суд України вирішив:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Установити такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. …».
Згідно з ч. 13 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Судом досліджено довідку Прокуратури Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020 про заробітну плату працюючого працівника на посаді слідчого в особливо важливих справа прокуратури Запорізької області.
За матеріалами справи розмір складових заробітної плати працюючого працівника на посаді слідчого в особливо важливих справа прокуратури Запорізької області у 2017 році збільшився у порівнянні з складовими заробітної плати за якими обчислено пенсію позивачу.
Про фактичну не можливість здійснення перерахунку пенсії відповідно до норм права за якими позивачу була призначена пенсія за вислугу років - відповідач не довів.
Таким чином, Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на підставі наведених норм права повинно було перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років, але цього безпідставно не зробило. Перерахування та виплата пенсії за вислугу років могла бути здійснена Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Запорізькій області відповідно до норм права за якими позивачу була призначена пенсія за вислугу років.
За матеріалами справи, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 2007 року.
Суд погоджується з позицією позивача, що обмежень максимального розміру пенсії на час її призначення позивачу встановлено нормами права не було.
Однак, оскільки відповідач з приводу цього заперечує, то суд вважає за необхідне вказати у резолютивній частині рішення про необхідність при перерахунку пенсії виходити із розрахунку 60% від заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром.
Аналогічне застосування норм права здійснено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №340/137/20.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати різниці за минулий час.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2020 року у відповідності до чинної редакції ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області №18-107вих-20 від 05.03.2020 року) та виплатити різницю за минулий час.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 27.05.2020.
Суддя М.С. Лазаренко