печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37356/19-к
17 липня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 , розглянувши матеріали досудового розслідування за № 42019101060000067 від 07.03.2019 року, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , із можливістю внесення застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.
Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101060000067 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.07.2019 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
15.07.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: протоколі огляду від 08.07.2019 року, протоколі допиту свідка 07.05.2019 року, протоколах огляду та вручення грошових коштів від 15.07.2019 року; протоколі затримання від 15.07.2019 року; протоколі обшуку від 15.07.2019 року; протоколі додаткового допиту свідка від 16.07.2019 року.
Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочин, який інкримінуються ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання на строк до десяти років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду.
Таким чином, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді із скаргою в порядку ст. 206 КПК України, вказуючи на те, що затримання ОСОБА_5 відбулось із грубим порушенням діючих положень кримінального процесуального законодавства, та відповідно за результатом розгляду скарги просила визнати незаконним затримання 15.07.2019 року ОСОБА_5 та негайно звільнити її з під варти.
Під час розгляду скарги та клопотання прокурор ОСОБА_3 , підтримав подане клопотання, посилались на обставини у ньому викладені та наведене обґрунтування, звертаючи увагу на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_5 є достатньо обґрунтованою, тяжкість покарання за вчинення кримінальних порушень у разі доведеності її вини сувора, і може вплинути на її подальшу поведінку та призвести до вчинення ризиків наведених у клопотанні та зазначених у ст. 177 КПК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 , підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримуючи подану скаргу в порядку ст.206 КПК України. Так сторона захисту вказувала на те, що пред'явлена підозра є явно необґрунтованою, письмові матеріали на які посилається сторона обвинувачення зібрані в порушення норм чинного законодавства. Також сторона захисту вказала на необґрунтованість пред'явленої підозри під час розгляду, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості.
Слідчий суддя вислухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрювану ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
15.07.2019 року о 13 год. 35 хв. в сквері поблизу будинку 9 по вулиці Володимира Винниченка в місті Києві, було затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України. Протокол було складено слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , як убачається з протоколу, при затриманні підозрюваної ОСОБА_5 були присутні поняті, роз'яснені процесуальні права, проведено обшук та запропоновано надати пояснення, проте зауважень і доповнень до протоколу не надійшло.
Згідно ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Згідно ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Слід зазначити про те, що затримання 15.07.2019 року відбулось із дотриманням встановленого порядку встановленого ст. 208 КПК України, при цьому відсутні будь-які відомості про те, що підозрюваною особою під час її затримання, як і під час розгляду клопотання, зазначалось про застосування до неї насильства під час самого затримання, так і під час тримання під вартою.
17.07.2019 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу та підозрювана ОСОБА_5 була доставлена до слідчого судді, тобто у строки визначені ст. 211 КПК України, тобто в цьому випадку слідчий суддя вирішує подане клопотання у відповідності до положень ч. 4 ст. 206 КПК України.
Отже з урахуванням встановлено, слід визнати такими, що не підлягають задоволенню скарга захисника адвоката ОСОБА_4 з приводу незаконності проведеного затримання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.
Згідно доданих до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.
При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваної, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.
Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.
Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, зокрема санкція тяжкого злочину передбачає покарання до десяти років позбавлення волі.
Слідчий суддя враховує стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрювана має постійне місце проживання в м. Київ.
З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
Зокрема, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
Тому слідчий суддя, враховує характер кримінального провадження, який ґрунтується на вчинені ОСОБА_5 злочин має загальнодержавний простір діяльності; конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваної, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне визначити підозрюваній заставу передбачену ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 100 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрювану, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з 15.07.2019 року о 13-35 год. по 28.08.2019 року о 13-35 год.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України в розмірі 100 000, 00 (сто тисяч) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р № 37318005112089
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 в разі внесення застави, наступні обов'язки, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28.08.2019 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Скаргу захисника-адвоката ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_5 , - відхилити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1