Провадження № 33/4820/4/20
Справа № 686/11772/19 Головуючий в 1-й інстанції Слободян В. С.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
29 травня 2020 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судових засідань Філіпчук О.В., Інжиєвської Ю.А., Цугель А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Тарадай О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 20 травня 2019 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 20 травня 2019 року,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця,
визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 384 грн. 20 коп. судового збору.
За постановою суду, 21.04.2019 року біля 01 год. 40 хв. ОСОБА_1 керувала автомобілем «РЕGOU PARTNER» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Проскурівського підпілля, в м. Хмельницькому, неподалік будинку № 167, з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги аргументує тим, що постанова є незаконною, суд першої інстанції розглянув справу поверхнево і формально, не допитав свідків та працівників поліції, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Вказує, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи, тому є недопустимим доказом, так як в ньому не зазначено, що їй пропонували пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також, що вона відмовилась від такого огляду та огляду в медичному закладі. Стверджує, що вона не відмовлялася проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, а лише зазначала, що не погоджується з підозрою поліцейського та дуже поспішає, свідків на той момент взагалі не було.
Також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення її для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим вона була позбавлена можливості у встановленому поряду пройти відповідний огляд.
Зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення свідків вона не бачила, доказом того є відсутність їх підписів в протоколі, а покази свідків складені ними не власноручно, а на бланках та з виправленнями одним почерком, що також не можна вважати доказами. В задоволені клопотання про допит вказаних свідків їй було безпідставно відмовлено.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Тарадай О.Т., які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції, пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності її вини, зазначених вимог закону дотримався.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_1 у скоєні нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №183228 від 21.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , в м. Хмельницькому, по вул. Проскурівського підпілля, буд. № 167, керувала автомобілем «РЕGOU PARTNER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) та від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки і у медичному закладі відмовилася в присутності двох свідків. У даному протоколі ОСОБА_1 відмовилася від будь яких пояснень та ознайомлення з місцем та часом розгляду справи.
З пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.2,3) слідує, що вони були очевидцями того, як ОСОБА_1 відмовилася пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу “Драгер” та в медичному закладі і були присутніми при складанні протоколу.
Вказані обставини свідок ОСОБА_5 підтвердив в процесі апеляційного розгляду справи, що спростовує показання ОСОБА_1 в апеляційному суді про те, що свідків не було, коли їй пропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Також в процесі апеляційного розгляду свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 показали, що у вказаний день та час, патрулювали в м.Хмельницькому, в районі Гречан, на зустріч їхало авто і сліпило дальнім світлом фар, що вважається порушенням, тому вони зупинили цей транспортний засіб, за кермом якого знаходилася ОСОБА_1 , та в салоні на пасажирському сидінні знаходилася її знайома. ОСОБА_1 поводилася неадекватно та під час спілкування з нею було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння і запропоновано їй пройти огляд на стан сп'яніння, на що вона відмовилася. Було запрошено свідків, та в їх присутності засвідчено її відмову від огляду на стан сп'яніння за допомогою спецзасобу Драгер, в медичному закладі. та складено адміністративний протокол.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 та її захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
При перегляді судом першої та апеляційної інстанції відеозапису з нагрудних камер працівників поліції було встановлено, що в транспортному засобі марки «РЕGOU PARTNER», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , було увімкнено дальнє світло фар, тому він був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції запідозрили, що та перебуває у стані алкогольного сп'яніння, тому запропонували їй пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, але остання, в присутності двох свідків, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовилася та пояснила, що ще три дні тому вживала пиво.
Твердження апелянта про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння та у матеріалах справи відсутнє направлення її на проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не спростовують висновок суду про вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення, оскільки направлення видається на огляд в медичному закладі, коли особа погоджується його пройти.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність її вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Покази свідка ОСОБА_8 , яка є знайомою ОСОБА_1 не беруться до уваги апеляційним судом, так як вона є подругою ОСОБА_1 , вважається зацікавленою особою і такі її покази спростовуються сукупністю досліджених апеляційним судом доказів.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя-
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 20 травня 2019 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а її апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М.Кулеша