Справа № 678/40/19
Провадження № 22-ц/4820/730/20
27 травня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Гриньова А.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , державного реєстратора Андрієвської М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 678/40/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старосинявського районного суду від 21 січня 2020 року (суддя Галиш І.Б., повне судове рішення складено 29 січня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвської Марини Василівни про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_3 зазначав, що йому надано дозвіл на спеціальне водокористування на ставок, який знаходиться на землях водного фонду в с. Рудня Летичівського району Хмельницької області і переданий позивачу в оренду на підставі договору від 20.11.2009 року. Позивач вказує, що в 2017 році ОСОБА_2 , як власник гідроспоруди, що входить до складу водного об'єкту ставка, який перебуває в оренді позивача, звернувся до суду із позовом про розірвання договору оренди і ініціював позбавлення ОСОБА_3 права користування водним об'єктом, отримувати в результаті господарської діяльності на ньому продукцію та доходи, чим створив загрозу правам і охоронюваним законом інтересам позивача. ОСОБА_3 в позовній заяві також посилається на те, що ОСОБА_2 неправомірно та незаконно набув право власності на гідротехнічну споруду, оскільки підставою для проведення державним реєстратором Андрієвською М.В. державної реєстрації права власності на греблю ставу в с. Рудня Летичівського району Хмельницької області за ОСОБА_2 був договір купівлі-продажу майна від 21.04.2016 року, що укладений на підставі протоколу проведення аукціону, який проведений Першою українською міжрегіональною біржею та у відповідності до законодавства не був нотаріально посвідчений, а тому державний реєстратор Андрієвська М.В. прийняла рішення на підставі документів, що були подані ОСОБА_2 , які не відповідають вимогам, встановленим ч. 4 ст. 656, ст. 657 ЦК України. Зважаючи на викладене ОСОБА_3 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвської М.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень за індексним номером 32124298 від 31 жовтня 2016 року, яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 1070165868230 - гребля ставу протяжністю 150 м. за адресою Хмельницька область, Летичівський район, с. Рудня, і внесений на його підставі до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень на них запис №17176631 про право власності за громадянином ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 1070165868230 - гребля ставу протяжністю 150 м. за адресою Хмельницька область Летичівський район с. Рудня.
Рішенням Старосинявського районного суду від 21 січня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвської М.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень індексним номером 32124298 від 31 жовтня 2016 року, яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 1070165868230 - гребля ставу протяжністю 150 м. за адресою Хмельницька область, Летичівський район, с. Рудня, і внесений на його підставі до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень на них запис №17176631 про право власності за громадянином ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 1070165868230 - гребля ставу протяжністю 150 м. за адресою Хмельницька область Летичівський район с. Рудня. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що оскільки законодавством не передбачено вимога щодо реєстрації права власності на підставі нотаріально посвідчених договорів, а лише існує вимога відповідності договору вимогам Закону, тому висновок суду першої інстанції, що для державної реєстрації договорів про придбання на біржових торгах об'єктів нерухомості вимагають оформлення в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню є безпідставними. Апелянт вказує, що районний суд взагалі не надав оцінки дійсності договору купівлі-продажу майна від 21 квітня 2016 року, який був підставою для вчинення реєстратором реєстраційної дії щодо набуття ОСОБА_2 права власності на греблю ставу в с. Рудня Летичівського району Хмельницької області. Крім того, на думку апелянта, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права, а суд першої інстанції не з'ясував, що такий спосіб захисту є неналежним та вийшов за межі позовних вимог, скасувавши внесений до Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень на них запис про право власності. ОСОБА_2 також зазначає, що районний суд не дослідив, що при переході права власності до апелянта на греблю жодних порушень прав, свобод та інтересів позивача не відбулось, оскільки ОСОБА_3 ще до укладення договору оренди земель водного фонду було відомо, що на орендованій ним земельній ділянці знаходиться гребля, яка у користування не передається, а належить на праві власності іншій особі. Зважаючи на викладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник вказує, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що договори про придбання на біржових торгах об'єктів нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню, оскільки Закон України «Про товарну біржу» є спеціальним нормативним актом щодо визнання правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним - стосовно укладення договорів, а тому спеціальними є норми ст. 657 ЦК України, якими встановлено необхідність нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
У відзиві на апеляційну скаргу державний реєстратор Андрієвська М.В. не погоджується із висновками суду першої інстанції та просить скасувати оскаржуване рішення, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. Реєстратор вважає, що нею при проведені державної реєстрації права власності на греблю ставу, протяжністю 150 м., яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Летичівський р-н, с Рудня за громадянином ОСОБА_2 бути дотримані норми діючого законодавства. Так, при вчиненні реєстраційної дії було встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження. Реєстратор вказує, що ОСОБА_3 неодноразово звертався до Міністерства юстиції України для оскарження рішення державного реєстратора, але йому було відмовлено.
Апелянт ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Представник позивача ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечив, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Державний реєстратор Андрієвська М.В. підтримала апеляційну скаргу та просить скасувати оскаржуване рішення.
Позивач ОСОБА_3 до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, представника учасника справи та суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення - скасуванню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Положеннями ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України передбачено що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень індексним номером 32124298 від 31.10.2016 року, яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 1070165868230 - гребля ставу, протяжністю 150 м. за адресою Хмельницька область, Летичівський район, с. Рудня і внесений на його підставі до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень на них запис №17176631 про право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна реєстраційним номером 1070165868230 вчинені державним реєстратором з порушенням норм цивільного законодавства, а саме положень ст. ст. 220, 640,656, 657 ЦК України, що призвело до порушення прав позивача.
Однак, з таким висновком суду судова колегія не погоджується, оскільки він ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин справи та не в повній мірі відповідає нормам матеріального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20 листопада 2009 року між Летичівською РДА як «Орендодавцем» та ОСОБА_3 як «Орендарем» укладено договір оренди земель водного фонду, згідно п. п. 1.1, 2.1, 3.1 якого Орендодавець на підставі розпорядження Летичівської РДА від 18 червня 2009 року надає, а Орендар приймає у строкове платне користування із земель державної власності земельну ділянку водного фонду для обслуговування ставу для рибогосподарських потреб, що знаходиться на території Руднянської сільської ради біля с. Рудня загальною площею 86,03 га., у тому числі під водним дзеркалом - 76,43 га., під дамбою - 1,02 га. та 8,58 га. під чагарниками на строк 20 років.
14 грудня 2009 року зазначений договір зареєстрований у Летичівському районному відділі Хмельницької РФДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14 грудня 2009 року за №040975700074 (т. 1 а.с. 13-17).
15 грудня 2009 року відповідно до Акту передачі - прийому земельної ділянки під водним об'єктом (ставом) зазначена вище земельна ділянка представником Орендодавця передана в оренду Орендарю ОСОБА_3 згідно договору оренди та плану земельної ділянки водного фонду площею 86,03 га., у тому числі під водним дзеркалом - 76,43 га., під дамбою - 1,02 га. та 8,58 га. під чагарниками (т. 1 а.с. 18).
Також встановлено, що 21 квітня 2016 року між СТОВ «Мрія» в особі ліквідатора Іващука В.А., як «Продавець» та фізичною особою ОСОБА_2 , як «Покупець» було укладено договір купівлі - продажу майна, що засвідчений організатором аукціону Першою українською міжрегіональною товарною біржею. Відповідно до п. п. 1.1., 2 якого зазначено, що на умовах даного Договору та на підставі протоколу проведення аукціону №16/12 від 15.04.2016 року Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві плодові насадження с. Рудня Летичівського району на площі 61,1 га. та Греблю ставу в с.Рудня Летичівського району Хмельницької області протяжністю 150 м. і Продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, обліковується на його балансі і є його власністю. А Покупець зобов'язаний сплатити суму визначену в п.1.3. Договору за придбаний об'єкт. (т. 1 а.с. 163-165, 209 - 214).
22 квітня 2016 року між СТОВ «Мрія» в особі ліквідатора Іващука В.А. та ОСОБА_2 підписано передавальний акт щодо придбаного майна (т. 1 а.с. 166) і ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на греблю ставу від 10.10.2016 року, та від 17.11.2016 року, згідно яких основні показники греблі: споруда 1- водоскидна (ширина 6 м., довжина 16 м., об'єм 128 м.куб.), споруда 2 - водовипускна (з/б труби 1м довжиною по 10 м., об'єм 19 м. куб.), споруда 3 - дамба (довжина дамби - 150 м, висота - 2,50 - 3м., ширина 8-10 м., 19,5 м., площа 2925 м.кв, об'єм дамби 6260 м.куб.) (т. 1 а.с. 216-223).
31 жовтня 2016 року на підставі рішення державного реєстратора Андрієвської М.В. про реєстрацію прав та їх обтяжень індексним номером 32124298 від 31 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_2 реєстратором вчинено державну реєстрацію із відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_2 права приватної власності на об'єкт нежитлової нерухомості реєстраційним номером 1070165868230: гребля ставу протяжністю 150 м. за адресою Хмельницька область, Летичівський район, с. Рудня, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 :06:016:0001 (т.1 а.с. 69, 230 -231).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.
Позивач, оспорюючи рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень від 31.10.2016 року, яким зареєстровано право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна, а саме греблі ставу протяжністю 150 м. за адресою с. Рудня Летичівський район Хмельницької області і внесений державним реєстратором до Єдиного реєстру речових порав на нерухоме майно та обтяжень на них на підставі цього рішення запис №17176631 про право власності ОСОБА_2 на зазначене майно вказував про порушення свого права, адже зазначена гідроспоруда, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , входить до складу водного об'єкту - ставка, що перебуває у ОСОБА_3 в спеціальному водокористуванні та розташована на землях водного фонду, які надані останньому в оренду відповідно до договору оренди від 20.11.2009 року. І він у відповідності до вимог ст. ст. 2, 22, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 656, 657 ЦК України вправі ставити питання про усунення перешкод у його праві на гідроспоруду.
Проте, як зазначено в апеляційній скарзі та вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів про наявність у нього будь-якого речового права на гідроспоруду на час прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексним номером №32124298 від 31.10.2016 року і внесення до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та обтяжень на них на підставі цього рішення оспорюваного запису №17176631 про право власності за ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна, а саме греблю ставу протяжністю 150 м., і саме це право ОСОБА_3 підлягає захисту у відповідності до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) є об'єктами нерухомого майна (земляні греблі та дамби …).
В силу положень ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на ..., а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Судова колегія вважає, що надані позивачем договір оренди земель водного фонду від 22 листопада 2009 року та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку водного фонду ОСОБА_3 на території Руднянської сільської ради не підтверджують будь - якого речового права позивача на гідроспоруду, а саме греблю ставу протяжністю 150 м., що знаходиться в с. Рудня Летичівського району Хмельницької області станом на 31 жовтня 2016 року (на час прийняття державним реєстратором оспорюваних рішення та запису).
Крім того, відповідно до п. п. 2.2, 2.3 зазначеного вище договору вбачається, що на земельній ділянці, яка передається в оренду відсутній об'єкт нерухомого майна і земельна ділянка передається в оренду без об'єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 13 - 17).
З огляду на вищенаведене та з урахуванням зазначених норм прав і обставин справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
В силу ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, що сплачений апелянтом при подачі апеляційної скарги в розмірі 1057 грн. 30 коп.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Старосинявського районного суду від 21 січня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 30 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 29 травня 2020 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай