Справа № 607/3569/20Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 33/817/155/20 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія -
29 травня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , адвоката Бойка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2020 року,-
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою суду, 16.02.2020 року о 20 год. 50 хв. в м. Тернополі по вул. Протасевича,22 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора 6820 «Драгер», відповідно до результатів якого ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (0.86 промілле), чим порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП..
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 02 березня 2020 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
Вказує, що суд неповно та необ'єктивно розглянув справу про адміністративне правопорушення, постанова винесена судом з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також надати письмові пояснення по суті вчиненого адміністративного правопорушення.
Вказує, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення свідки були відсутні, у відповідній графі протоколу "свідки чи потерпілі" не зазначено їх повних анкетних даних, а також відсутні їх особисті підписи.
Посилається на те, що пояснення свідків не можуть бути судом взяті до уваги як належні та допустимі докази у справі, оскільки свідки власноручно не писали вказаних пояснень, а лише поставили підписи, не ознайомившись із їхнім змістом.
Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно покладено в основу постанови пояснення свідків, оскільки останні не були допитані безпосередньо в судовому засіданні та не попереджались про кримінальну відповідальність, що порушує принцип безпосереднього дослідження доказів.
Вказує на те, що диск з відеозаписом подій не може вважатися доказом його вини, оскільки в постанові та в протоколі не міститься посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис.
Посилається на відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву та модель технічного засобу, яким було проведено огляд, а також результат даного огляду.
Зазначає, що його не було ознайомлено з порядком використання технічного засобу, не надано свідоцтво про його повірку, яке відсутнє і в матеріалах справи. Крім цього, стверджує, що упаковка мундштука одноразового використання була пошкоджена, свідки його не оглядали, працівник поліції самостійно дістав вказаний мундштук із упаковки та надів на протилежний кінець, що, на його думку, ставить під сумнів правильність результатів такого огляду.
Вказує, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та документи, що підтверджують можливість використання працівниками поліції газоаналізатора Алкотестер "Драгер 6820".
Зазначає, що працівники поліції всупереч вимогам ст. 266 КУпАП не відсторонили його від керування транспортним засобом, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не роз'яснили йому права та обов'язки, передбачені ст.268 КупАП та ст. 63 Конституції України.
Посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП у зв'язку із розглядом даної справи без його участі.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що розгляд справи проведено без його участі, а копію постанови суду він отримав у квітня 2020 року.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , захисника Бойка П.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №268081 від 16.02.2020 року, згідно якого поліцейським роти №2 батальйону УПП в Тернопількій області ДПП молодшим лейтенантом поліції Пелихом Д.Б. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 16.02.2020 року о 20 годині 50 хвилин по вул. Протасевича 22 у м.Тернополі транспортним засобом марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 (повірка дійсна до 30.10.2020р.) у присутності двох свідків.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Як вбачається з результату тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатора Alcotest 6820 (повірка дійсна до 30.10.2020 р.) від 16.02.2020 року рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 0,86 % проміле. З вказаним результатом тесту ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом на роздруківці із драгер та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.3,4).
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що 16 лютого 2020 року були присутні в якості свідків при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою застосування газоаналізатора Alcotest 6820 (повірка дійсна до 30.10.2020 р.). Результат тесту показав наявність алкоголю у крові ОСОБА_1 у розмірі 0,86 ‰ (проміле), з вказаним результатом тесту ОСОБА_1 був згідний. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився в категоричній формі.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Alcotest 6820 огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. За результатами огляду встановлено - проба позитивна 0,86% проміле. Із актом огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, з його результатами погодився, про що поставив свій підпис.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився працівниками поліції у відповідності із вимогами п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1425/735, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Необґрунтованими є доводи апелянта щодо порушення принципу безпосередності дослідження письмових пояснень свідків, які не з'явилися в судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджала суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст.252 КУпАП дати їм належну правову оцінку.
Доводи апелянта про порушення принципу повноти та об'єктивності, а також його права на захист у зв'язку із розглядом даної справи місцевим судом без його участі є необґрунтованими, оскільки він належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи, що підтверджують матеріали адміністративного провадження та з клопотанням про відкладення розгляду справи у суд першої інстанції він не звертався.
Щодо твердження апелянта стосовно неналежності, як доказу, наявного в матеріалах справи відеозапису, то вони є необґрунтованими, оскільки наявність чи відсутність відеозапису згідно закону не є обов'язковим додатком до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, і на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки. Проте, законодавцем не встановлено імперативної вимоги щодо обов'язкового долучення до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, їх обсягу чи безперервності здійснення.
Також безпідставними є доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія транспортного засобу на огляд в медичний заклад з метою виявлення стану сп'яніння, оскільки відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння надається працівниками поліції у разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та виявлення водієм бажання пройти такий огляд у медичному закладі. Як встановлено судом, ОСОБА_1 від такого огляду відмовився.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо його не відсторонення працівниками поліції від керування транспортним засобом, оскільки це спростовується наявною в матеріалах справи розпискою, написаною апелянтом власноручно (а.с.8).
Доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів спростовуються наявністю даного акту в матеріалах справи (а.с.4).
Твердження апелянта про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не роз'яснювались права та обов'язки, передбачені ст.268 КупАП, а також ст. 63 Конституції України спростовується наявними підписами ОСОБА_1 у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення.
Не заслуговує на увагу суду посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують можливість використання працівниками поліції газоаналізатора Алкотестер "Драгер 6820", оскільки в матеріалах справи є свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/6378 від 30.10.2020 року (а.с.5).
Доводи апелянта про те, що процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогу технічного засобу "Алкотест 6820" була проведена із порушеннями спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції у відсутності свідків, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, свідки повинні бути лише присутні при огляді на стан сп'яніння та засвідчити факт проходження такого огляду чи відмови від нього.
Доводи апелянта щодо неповноти зазначення у протоколі анкетних даних свідків є безпідставними, оскільки такої вимоги ні КУпАП, ні Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, не передбачено. Крім цього, такі анкетні дані у повному обсязі зафіксовані у письмових поясненнях свідків, долучених до матеріалів справи.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні підписи свідків, оскільки згідно вимог п. 2 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за наявності і свідками. Крім цього, вказана обставина жодним чином не впливає на висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Посилання апелянта на порушення працівниками поліції при складанні протоколу у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи його письмових пояснень є необґрунтованими, оскільки ст. 256 КУпАП не містить імперативної вимоги щодо обов'язковості надання письмових пояснень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та відповідно долучення їх до матеріалів справи.
За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст. 252 КУпАП дав їм належну правову оцінку.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі- відсутні.
Оскільки розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у відсутності ОСОБА_1 , копію постанови суду він отримав у квітня 2020 року, тому йому необхідно поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 02 березня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 02 березня 2020 року щодо нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя