Справа № 607/6431/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/152/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
28 травня 2020 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12018210090000283 від 25 жовтня 2018 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2020 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яке підтримане підозрюваним ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту та задоволено частково клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, жителя АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Молдови, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дочку ОСОБА_11 , 2006 року народження та сина ОСОБА_12 2016 року народження, раніше не судимого,-
Визначено ОСОБА_7 розмір застави в сумі 1002654 (Один мільйон дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири ) гривні для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454 ; призначення платежу - застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні №12018210090000283 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2020 року).
У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 31 травня 2020 року.
Як слідує з матеріалів провадження, слідчим відділом Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12018210090000283 від 25 жовтян 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством період часу в ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на вчинення умисного, таємного викрадення майна вчиненого за попередньою змовою групою осіб (крадіжку) із церкви «Святої Покрови » за адресою: с. Залісці, вул . Шевченківська, 8, Збаразького району Тернопільської області, яка належить релігійній громаді Української православної церкви «Святої Покрови».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки, в ніч з 24.10.2018 на 25.10.2018, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_13 переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими сторонніми особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом пошкодження віконної рами у вікні церкви, що на першому поверсі, проникли до неї. Перебуваючи в приміщенні церкви «Святої Покрови» за адресою: с. Залісці, вул. Шевченківська, 8, Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_13 , з корисливих мотивів, умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб викрали ікону « Почаївської Божої Матері » на дерев'яній основі розміром 1000х800х70 мм, що знаходилась у позолоченому металевому окладі із елементами срібла та емалі, вартістю 250 000 грн., яка належала релігійній громаді Української православної церкви «Святої Покрови», після чого із викраденим майном покинули місце вчинення злочину, маючи таким чином можливість розпорядитися ним на власний розсуд, спричинивши релігійній громаді Української православної церкви «Святої Покрови» матеріальну шкоду на суму 250 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці, вчиненій за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах), поєднаній з проникненням в інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством період часу в ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_13 , виник злочинний умисел на вчинення умисного, таємного викрадення майна вчиненого за попередньою змовою групою осіб (крадіжку) із церкви «Святих апостолів Петра і Павла » за адресою: с. Залужжя Шумського району Тернопільської області, яка належить релігійній громаді «Парафія святих апостолів Петра і Павла с. Залужжя Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії православної церкви України».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки, в ніч з 27.11.2019 на 28.11.2019, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_13 переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими сторонніми особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом пошкодження замку у дверях церкви проникли до неї.
Перебуваючи в приміщенні церкви «Святих апостолів Петра і Павла » за адресою: с. Залужжя Шумського району Тернопільської області, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_13 , з корисливих мотивів, умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб викрали ікону «Святої трійці» на дерев'яній основі розміром 70х50 см, що знаходилась у фігурній дерев'яній рамці, вартістю 100 000 грн., ікону «Володимирської Божої Матері» на дерев'яній основі розміром 40х60 см, що знаходилась у дерев'яній рамці, вартістю 100 000 грн., срібний хрест довжиною 30 см. вартістю 15 000 грн. та металевий хрест золотистого кольору вартістю 5 000 грн., які належали релігійній громаді «Парафія святих апостолів Петра і Павла с. Залужжя Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії православної церкви України», після чого із викраденим майном покинули місце вчинення злочину, маючи таким чином можливість розпорядитися ним на власний розсуд, спричинивши релігійній громаді «Парафія святих апостолів Петра і Павла с. Залужжя Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії православної церкви України» матеріальну шкоду на загальну суму 220 000 гривень.
Таким чином ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці, вчиненій за попередньою змовою групою осіб), поєднаній з проникненням в інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Своїми діями ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_13 спричинили релігійній громаді Української православної церкви «Святої Покрови» та релігійній громаді «Парафія святих апостолів Петра і Павла с. Залужжя Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії православної церкви України» матеріальну шкоду на загальну суму 470 000 гривень.
01 квітня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.
03 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2020 року відносно ОСОБА_7 скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.
Вважає, що обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою в розмірі який перевищує максимальний розмір встановлений п.3 ч.5 ст.183 КПК України, є занадто суворим запобіжним заходом, а тому сума застави є непомірною для його підзахисного.
Свої доводи мотивує тим, що 02.05.2020 року ОСОБА_7 був незаконно затриманий працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Тернопільський міськрайонного суду від 17.04.2020 року за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, 4 ст.185 КК України.
Просить врахувати те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, на його утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей, злочин не спрямований проти життя та здоров'я, вина не доведена, пред'явлена підозра не обґрунтована, жоден ризик, передбачений ст.177 КК України не доведений.
Вказує,що слідчий суддя, визначивши підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 477 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не навів жодної підстави, яка б давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу і, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі; прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Виходячи з положень ч.1 ст.199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, суд повинен враховувати, що відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах клопотання відносно ОСОБА_7 наявні докази того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими судом першої інстанції доказами.
Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки і обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, що повністю узгоджується при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу з приписами ст.183 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.196 КПК України правильно ухвалив рішення про задоволення клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою відносно ОСОБА_7 .
При обранні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було враховано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив наявність достатніх підстав того, що ризики, на які вказує слідчий, існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, місцевим судом прийнято до уваги особу ОСОБА_7 , вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, його вік, стан здоровця, сімейний та майновий стан.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Доводи сторони захисту про незаконне затримання ОСОБА_7 , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки аргументованих доводів щодо недотримання працівникам поліції вимог кримінального процесуального законодавства, якими регламентовану процедуру затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину, апелянтом не наведено.
Проте, що стосується доводів апелянта про неправильно визначений розмір застави, то вони заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначивши підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 477 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчим суддею не наведено аргументованих доводів щодо наявності виключних підстав, які давали можливість визначити саме такий розмір застави.
При цьому, судом не враховано положення ч.4 ст.182 КПК України, за змістом якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Колегія суддів вважає, що в матеріалах провадження відсутні докази щодо наявності обставин, які давали підставу визначити заставу у розмірі 1 002 654 грн.
Також, судом не взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; на даний час не встановлений дійсний матеріальний збиток, заподіяний злочинними діями підозрюваного ОСОБА_7 ..
За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що заставу підозрюваному ОСОБА_7 необхідно визначити в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що вищевказану ухвалу слідчого судді від 02 травня 2020 року слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши йому застав у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 404, 405, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_7 розмір застави 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 315 300 (триста п'ятнадцять тисяч триста ) гривень для внесення на депозитний рахунок Тернопільського апеляційного суду. Отримувач: Тернопільський апеляційний суд; р/р UA828201720355269001000082849; ЄДРПОУ отримувача 42261572; МФО 820172; банк ДКСУ у м. Києві.; призначення платежу - застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні №12018210090000283 за ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2020 року).
У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 .
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 31 травня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.