Справа №581/75/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сізов Д. В.
Номер провадження 33/816/181/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О.
Категорія 130 КУпАП
29 травня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. ,за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Цимбала В.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік у зв'язку з тим, що він 14 січня 2020 року о 15 год. 00 хв. по вул. Зарічній 10А у с. Семенівка Липоводолинського району передав керування транспортним засобом «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «г» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом у порушення вимог Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположним свобод було допущено порушення його права на захист у зв'язку з тим, що судовий розгляд був проведений без участі його захисника і суд не взяв до уваги його клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу адвоката Цимбала В.І.
Скаржиться апелянт на те, що накладаючи на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суд першої інстанції не врахував, що санкцією ч.1 ст.130 КупАП передбачено можливість накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом лише на водіїв транспортних засобів і таке стягнення не застосовується щодо інших осіб за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння.
Посилається ОСОБА_1 й на те, що йому не було відомо про те, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього було складено незаконно. Крім того, сам протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, письмові пояснення ОСОБА_2 та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 апелянт вважає неналежними та недопустимими доказами, так як вони були складені поліцейськими з грубим порушенням вимог законодавства про адміністративні правопорушення, а саме, у зв'язку з тим, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проводився більш ніж через дві години після зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Цимбала В.І., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, і за передачу керування автомобілем особі в стані алкогольного сп'яніння.
Висновки судді про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі в передбаченому законом порядку доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №146655 від 14 січня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 14 січня 2020 року о 15 год. 00 хв. по вул. Зарічній 10А у с. Семенівка Липоводолинського району передав керування транспортним засобом «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.1);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 січня 2020 року, в яких зазначено, що 14 січня 2020 року він разом із друзями у с. Семенівка Липоводолинського району вживав алкогольні напої, а оскільки ОСОБА_1 перебував у сильному алкогольному сп'янінні, він вирішив його відвезти додому на його автомобілі. Під час руху був зупинений працівниками поліції (а.с.3);
- копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 січня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 станом на 17-10 год. 14 січня 2020 року перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.2);
- відеоматеріалами з реєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано 14 січня 2020 року факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (а.с.6);
- копією свідоцтва про реєстрацією транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого вказаний автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_3 НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (а.с.33);
- наданими у судовому засіданні суду першої інстанції поясненнями ОСОБА_1 , який вказав, що добровільно передав керування належним йому автомобілем ОСОБА_2 ;
- копією постанови Липоводолинського районного суду Сумської області від 25 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2 за керування 14 січня 2020 року належним ОСОБА_1 автомобілем (а.с.31-32). У зв'язку з чим, вважаю необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недопустимості доказів перебування ОСОБА_2 під час керування його автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, оскільки даний факт перевірявся судом та був встановлений у передбаченому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений із дотриманням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 з наступними змінами та містить в собі всі необхідні відомості, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як доказ у справі про адміністративні правопорушення. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі, передбачені ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце судового розгляду складеного відносно нього протоколу, що підтверджується його підписом. Також в протоколі містяться пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 наступного змісту: «віддав машину в тимчасове користування».
Протокол підписаний як працівником поліції, так і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, будь-яких зауважень за заперечень у вказаному процесуальному документі ОСОБА_1 не зазначив (а.с.2), що спростовує доводи апелянта про незаконність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Наведені вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку. Відповідно відсутні будь-які сумніви щодо їх достовірності.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу того, що йому не було відомо про перебування 14 січня 2020 року ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, то слід зазначити, що ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначає наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 передаючи право користування автомобілем іншій особі зобов'язаний був впевнитись у тому, що така особа не перебуває у стані будь-якого сп'яніння, оскільки такі дії тягнуть за собою порушення п.2.9 «г» Правил дорожнього руху України.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваної постанови посилання ОСОБА_1 на порушення його права на захист з підстав, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього було розглянуте за відсутності його захисника.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що під час судового розгляду провадження відносно ОСОБА_1 двічі задовольнялось клопотання захисника про відкладення розгляду справи (а.с.15, 25). При цьому, 24 січня 2020 року захиснику була надана можливість ознайомитись з матеріалами справи та зробити з низ фотокопії, тобто мав реальну можливість надати суду докази невинуватості свого підзахисного. До того ж, у судовому засіданні від 12 лютого 2020 року брали участь і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, і його захисник і під час ухвалення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 був особисто присутній (а.с. 25, 35-36), тобто сторона захисту не була позбавлена можливості надати суду свої пояснення з приводу події правопорушення.
Будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували обмеження чи порушення права ОСОБА_1 на захист у зв'язку з розглядом справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності захисника, у ході апеляційного перегляду не встановлено.
Разом з тим суд, в порушення ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП незаконно застосував відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Так, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки судом було визнано ОСОБА_1 винуватим у здійсненні передачі керування транспортним засобом особі, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, то він не є водієм транспортного засобу, а є іншою особою, відносно якої за санкцією ст.130 ч.1 КУпАП може бути застосовано адміністративне стягнення тільки у вигляді штрафу.
У зв'язку з цим постанова суду про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає зміні, чим частково задовольняються його апеляційні вимоги .
Керуючись ст.294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 лютого 2020 року про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на суму 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - змінити.
Вважати ОСОБА_1 підданим за постановою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 лютого 2020 року до адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на суму 10200 грн.
В іншій частині постанову судді залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.