Номер провадження: 22-ц/813/5292/20
Номер справи місцевого суду: 523/12955/18
Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П.
Доповідач Князюк О. В.
21.05.2020 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справи Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: Князюка О.В.
Суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.
За участю секретаря судового засідання - К.А. Бикової
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2019 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство «ЖКС «Пересипський» про визнання договору недійсним, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
18 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство «ЖКС «Пересипський» про визнання договору недійсним відповідно до якого просив (т.1 а.с. 1-2):
-визнати недійним договір № 433 від 01.06.2017 року «Про надання послуг управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 підписаний з одного боку ТОВ «ЖЕП Суворовський» Попович В.А. та з другого боку в.о. голови райадміністрації у Суворовському районі Александрочкіним Ю.А. з дня його підписання,
-повернути до обслуговування будинок по АДРЕСА_1 ЖК «Пересипський» Суворовського району, адреса: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва 95.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 13.07.1988 року № 345/2 визнано квартири перших поверхів аварійними і такими, що затоплюються, а квартири других і третіх поверхів - аварійними в будинках згідно наведеного переліку, у тому числі в будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що відповідно до рішення народних депутатів ВК ОМР №1 від 05.01.1993 року «Про додаткові міри по захисту населення у зв'язку з різким підвищенням цін» у пункті 3 записано: «Звільнити від квартирної плати (зараз СДПТ) з 01.01.93 року громадян проживаючих в аварійних і будинках.» (а.с. 15).
Позивач звертає увагу суду на те, що в.о. голови Суворовської районної адміністрації ОМР Александрочкін О.Ю не мав повноважень без доручення від ОСОБА_2 як одного із співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на підписання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 443 від 01.06.2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Суворовський» (а.с. 10-13).
Короткий зміст рішення першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство «ЖКС «Пересипський» про визнання договору недійсним - відмовлено повністю. (а.с. 137).
Вимоги та доводи апеляційної скарги
20 травня 2019 року, позивачем ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на рішення Суворовського районного суду Одеської області від 16.12.2019 року з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а.с. 141-142).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судове рішення являється незаконним, не обґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зразку між укладеним договором № 442 «Про надання послуг управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 » від 01.06.2017 року та нарахуванням позивачеві квартирної плати, та вважає, насправді наявність даного прямого зв'язку.
ОСОБА_1 зазначає, що мешканці будинку АДРЕСА_1 10.04.2018 року провели загальні збори, на яких одноголосно проголосовано за відмову від нав'язаних послуг керуючої компанії «Суворовський» (а.с. 41).
Апелянт вважає договір № 433 від 01.06.2017 року «Про надання послуги управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 » між ТОВ «ЖЕП Суворовський» в особі Паповича В.А. та в.о. голови районної адміністрації у Суворовському районі - Ю.А. Александрочкіним, таким, що підписаний з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить суд визнати вище вказаний договір недійсним, та повернути до обслуговування будинок по АДРЕСА_1 , до ЖКС «Пересипський».
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справ
02 березня 2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» адвоката - Лошакової Ю.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарг, вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права (а.с. 153-160).
Відповідач зазначає, що ознайомившись з доводами апеляційної скарги позивача вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
У відзиві, представник ТОВ «КК «Суворовський»» адвокат - Лошакова Ю.І.вказує, що відповідно до Рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 року № 1358-VІІ «Про організацію та проведення конкурсів з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Одесі» (а.с. 39) було визначено районні адміністрації ОМР організаторами конкурсів з призначення управителів багатоквартирних будинків, розташованих у відповідному районі м. Одеси, в яких не створені ОСББ та співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
На виконання вище вказаного рішення усіма районними адміністраціями Одеської міської ради було оголошено та проведено конкурси. Відповідач, зазначає, що відповідно до Розпорядження Суворовської районної адміністрації від 05.05.2017 року № 284 було затверджено конкурсну документацію з призначення управителів багатоквартирних будинків у Суворовському районі м. Одеси, зокрема і перелік будинків ( 2 групи будинків - до якої увійшов будинок АДРЕСА_1 ) - об'єктів конкурсу.
12 травня 2017 року Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради на виконання вище вказаного рішення ОМР та на підставі розпорядження Суворовської РА ОМР від 04.04.2017 року № 199 було проведено конкурс з призначення управителів багатоквартирних будинків Суворовського району, у яких не було створено ОСББ та власники яких не прийняли рішення про форму управління.
Відповідач звертає увагу суду, на те, що саме за результатами проведеного конкурсу, розпорядженням Суворовської РА ОМР від 16.05.2017 року № 302 (а.с. 37) ТОВ «ЖЕП Суворовський (наразі - КК «Суворовський») та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі в.о. голови Суворовської РА ОМР Александрочкіна О.Ю., було укладено договір № 433 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 30)
ТОВ «КК «Суворовський» зазначає, що усі твердження апелянта не можуть розглядатися судом, адже ОСОБА_3 як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі не наводить жодного належного аргументу, передбаченого ст. 203 ЦК України. Відповідач звертає увагу колегії суддів на те, що посилання апелянта на правові наслідки вчинення правочину під впливом обману є необґрунтованими, у зв'язку з тим, що правочин з цієї підстави може бути визнано недійсним лише у разі навмисного введення однією стороною в оману іншої сторони щодо обставин, які мають істотне значення, тому відповідний позов може бути пред'явлено лише стороною такого правочину.
Також, відповідач звертає увагу суду, що доводи апеляційної скарги взагалі не містять жодного обґрунтування стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, неповного з'ясування чи недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв, клопотань не надали.
Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.
Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до закінчення дії карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р., адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» з наступними змінами передбачено, що тимчасово, з 17.03.2020 року до закінчення дії карантину зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у від справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішені питання щодо розгляду справи по суті, усвідомленість її учасників про розгляд справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
30 січня 2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду під головування судді Князюка О.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2019 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство «ЖКС «Пересипський» про визнання договору недійсним ( а.с. 147).
24 лютого 2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді: Князюка О.В., суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. зазначена цивільна справа була призначена до розгляду на 21 травня 2020 року на 10:15 год. (а.с. 164).
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції; і визначені відповідно до них правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач оспорює договір № 433 «Про надання послуг управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 » укладений 01.06.2017 року між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ТОВ «ЖЕП Суворовський» (а.с. 137).
Мотивувальна частина
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 - ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 259 ЦПК України і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Згідно пункту 10, 11 вище вказаної постанови Пленуму ВСУ, в описовій частині рішення необхідно, зокрема, вказати: зміст і підстави позовних вимог відповідно до позовної заяви; про внесені зміни підстав чи предмета позову, розміру позовних вимог, якщо вони мали місце, і узагальнено викласти позицію відповідача: чи визнає він позов, а якщо визнає, то повністю чи частково; у разі заперечень - у чому суть заперечень проти позову; пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки органів державної влади або місцевого самоврядування, якщо вони брали участь у справі, а також зазначити докази і обставини, для встановлення яких вони досліджувалися. При цьому пред'явлення відповідачем зустрічного позову чи третьою особою самостійних вимог не змінює процесуального статусу цієї особи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в ухваленому рішенні суду першої інстанції, відсутні посилання на норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції враховуючи даний факт, прийшов до висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та зміни рішення в частині обґрунтування відмови у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство «ЖКС «Пересипський» про визнання договору недійсним.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає доцільним зазначити наступне.
1 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відповідно до ч. 5 с. 13 вказаного Закону, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем. Який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради. На території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. Тобто, до 15 липня 2016 року співвласники багатоквартирних будинків мали визначитись з формою управління будинком (самостійно, визначити управителя, створити ОСББ)
Рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 року № 1358-VІІ «Про організацію та проведення конкурсів з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Одесі» (а.с. 39) було визначено районні адміністрації ОМР організаторами конкурсів з призначення управителів багатоквартирних будинків, розташованих у відповідному районі м. Одеси, в яких не створені ОСББ та співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п. 2 вище вказаного Рішення ОМР уповноважено районні адміністрації ОМР приймати рішення про призначення управителів багатоквартирних будинків на підставі протоколів засідання відповідної конкурсної комісії. Згідно п. 3 даного Рішення ОМР уповноважено голів районних адміністрацій ОМР на підписання за результатами конкурсу від імені співвласників багатоквартирного будинку договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованим на території відповідного району м. Одеси.
На виконання вище вказаного рішення усіма районними адміністраціями Одеської міської ради було оголошено та проведено конкурси. Відповідач, зазначає, що відповідно до Розпорядження Суворовської районної адміністрації від 05.05.2017 року № 284 було затверджено конкурсну документацію з призначення управителів багатоквартирних будинків у Суворовському районі м. Одеси, зокрема і перелік будинків ( 2 групи будинків - до якої увійшов будинок АДРЕСА_1 ) - об'єктів конкурсу.
12 травня 2017 року Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради на виконання вище вказаного рішення ОМР та на підставі розпорядження Суворовської РА ОМР від 04.04.2017 року № 199 було проведено конкурс з призначення управителів багатоквартирних будинків Суворовського району, у яких не було створено ОСББ та власники яких не прийняли рішення про форму управління.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Розділу V Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 13.06.2016 року № 150 передбачено, що договір про надання послуги за кожним багатоквартирним будинком, що входить в об'єкт конкурсу, строком на один рік від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель.
За результатами проведення конкурсу, розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 16.05.2017 року № 302 Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Суворовський» (наразі - «Керуюча компанія «Суворовський») було визначено переможцем конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у Суворовському районі м. Одеси. (а.с. 37).
На підставі вказаного Розпорядження 01 червня 2017 року між ТОВ «ЖКП «Суворовський»» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі в.о. голови Суворовської РА ОМР Александрочкіна О.Ю., було укладено договір № 443 від 01.06.2017 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 30).
Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що вище вказаний договір № 443 від 01.06.2017 року укладений з дотриманням процедури та відповідно до норм чинного законодавства.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не можуть застосовуватись до аварійних житлових будинків, оскільки відповідно до статті 1 вище вказаного Закону багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири, та немає жодних виключень стосовно саме багатоквартирних будинків, які визнано аварійними.
Посилання апелянта на те, що рішенням ВК ОМР № 102 від 24.03.2011 року було звільнено мешканців аварійних і ветхих багатоквартирних будинків та аварійних і ветхих квартир у багатоквартирних будинках комунальної власності від сплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудованих територій судом апеляційної інстанції не береться до уваги, з наступних обставин:
-вище вказане рішення ВК ОМР № 102 від 24.03.2011 року скасовано на підставі рішення ВК ОМР № 354 від 04.10.2017 року (а.с. 36)
-у відповідності до договору № 443 від 01.06.2017 року ТОВ «КК «Суворовський» надає співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 з управління багатоквартирним будинком, а не послугу з утримання будинків і спору та прибудинкових територій.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» - зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймач таких квартир та/або нежитлових приміщень.
Статтею 9 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що управління будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частини функцій з управління можуть бути передані управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вище вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління на зборах в порядку, передбаченому статтею 10 цього закону. Згідно п.2,3 вище вказаної статті даного закону до повноважень зборів співвласників належить: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
З ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вбачається, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У відповідності до статті 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 року № 203 було затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Зокрема, протокол має містити загальну інформацію, а саме: дату та найменування населеного пункту, місцезнаходження багатоквартирного будинку, співвласниками якого проводяться збори, загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку, загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень, фактичну кількість співвласників, які взяли участь у зборах особисто та/або через представників із зазначенням загальної площі належних їм на праві власності квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, порядок денний зборів та розгляд питань порядку денного зборів.
Крім того, у протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах: 1)прізвище, ім'я, по батькові співвласника, 2) документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, 3) номер квартири або нежитлового приміщення, 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення, 5) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника), 6) підпис співвласника (представника).
При цьому, слід зазначити, що частиною 6 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Тому суд апеляційної інстанції зазначає, що доданий до апеляційної скарги апелянтом протокол загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_1 від 10.04.2018 року щодо відмови від послуг ТОВ «КК «Суворовський» оформлений з грубим порушенням вимог чинного законодавства, та не враховується судом апеляційної інстанції при вирішенні справи.
Усі доводи апелянта ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції, та являються підставою для визнання договору № 443 від 01.06.2017 року недійсним, адже ОСОБА_4 не наведено жодного аргументу, передбаченого ст. 203 ЦК України.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в частині вимог повернення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 позивачем було обрано не вірний спосіб захисту цивільних прав, оскільки ним не враховано факту, що обрання іншого управителя багатоквартирного будинку відноситься до виключної компетенції загальних повноважних зборів співвласників такого будинку згідно процедури та норм чинного законодавства. Тому суд апеляційної інстанції зазначає, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не позбавлені права скликання правомочних зборів, та прийняття рішення, оформленого належним протоколом, про розірвання договору з управителем, відкликанням управителя, обрання нового управителя.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Комунальне підприємство «ЖКС «Пересипський» про визнання договору недійсним.
Отже, встановивши наведені вище обставини, на підставі належної оцінки сукупності доказів та правильно застосувавши норми матеріального права до спірних правовідносин, суд першої інстанції, правильно виходив з того, що звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є законним.
Відповідно до положень статті 9 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавцеві.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. '
З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг його не спростовують, рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права. У зв'язку з зазначеним, апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Резолютивна частина
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства Бондаренко Сергія Богдановича -задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду Одеської від 16.12.2019 року- змінити в частині обґрунтування відмови у позові.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено: 29.05.2020 року
Головуючий О.В. Князюк
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе