Номер провадження: 33/813/653/20
Номер справи місцевого суду: 502/84/20
Головуючий у першій інстанції Манжос Н. В.
Доповідач Комлева О. С.
26.05.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
судді - Комлевої О.С.,
з участю секретаря судового засідання Воронової Є.Р.,
захисника Лавренцової Нелі Петрівни - Дігуляра Василя Васильовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Кілійського районного суду Одеської області від 24 лютого 2020 р., -
встановив:
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою суду першої інстанції від 24 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Стягнуто 420 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На дану постанову суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постанова є необґрунтованою, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, судом при винесенні постанови порушено норми процесуального та матеріального права.
Справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не досліджено усі докази у справі, не були викликані та допитані свідки. Рішення суду першої інстанції не мотивоване та не відповідає обставинам справи. У матеріалах справи відсутня інформація про виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання. Копія постанови Кілійського районного суду Одеської області була отримана апелянтом 28 квітня 2020 року, що є причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Судом не взято до уваги, що у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня інформація про використання нецензурної лайки та погрози фізичною розправою потерпілому. Протокол не містить відомостей, яка саме шкода була чи могла бути завдана потерпілим, оскільки вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути заподіяна шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Пояснення свідків не є належними доказами правомірності притягнення до адміністративної відповідальності, якщо їх не допитували у судовому засіданні.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 ставить питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та визнання причин пропуску строку поважними, скасування постанови та прийняття нової постанови, якою встановити у діях ОСОБА_1 відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та закрити провадження.
Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
Дослідивши зміст та строки поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення регламентується ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом без участі ОСОБА_1 , копію постанови апелянт отримав 28.04.2020 року (а.с. 14).
Виходячи з наведеного, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захистника ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду, з ухваленням нової про закриття провадження за закінченням строку, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 330855 від 04.01.2020 року встановлено, що 04.01.2020 року о 12:00 годині в м. Кілія Одеської області по вул. Миру, біля поштового відділення ОСОБА_1 висловлювалась в адресу свого чоловіка ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою.
Згідно з вимогами ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог КУпАП.
Апеляційним судом встановлено, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , працівниками поліції забезпечена її явка не була, судом ОСОБА_1 не викликалася в судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не була обізнана про розгляд справи.
Викладені обставини свідчать про те, що при розгляді справи, судом були допущені суттєві порушення прав ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти нову постанову з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, був складений 04.01.2020 року.
До суду апеляційної інстанції матеріали справи з апеляційною скаргою надійшли 12.05.2020 року.
За таких обставин на теперішній час трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП закінчився, в зв'язку з чим, у відповідності з положеннями ст. 247 п.7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови Кілійського районного суду Одеської області від 24 лютого 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 24 лютого 2020 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закрити, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розглядусправи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева