Справа № 607/6731/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/143/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжні заходи
28 травня 2020 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючої - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
з участю підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Цією ухвалою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 , яке підтримане підозрюваним ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовлено.
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 задоволено частково відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 23 год. 59 хв. 20 червня 2020 року.
Ухвалою також визначено ОСОБА_7 розмір застави в сумі 420400 (Чотириста двадцять тисяч чотириста) гривні для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні № 12020210010000074 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року).
У випадку внесення застави, визначено покласти на ОСОБА_7 , наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.
Як слідує з оскаржуваної ухвали, слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 в межах кримінального провадження №12020210010000074 від 08.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307 КК України, звернувся із клопотанням, яке погоджено з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , яке мотивується наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , в порушень вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, з метою особистого збагачення вступили у злочинну змову з ОСОБА_11 , направлену на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини «амфетамін».
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, 04.04.2020 близько 13:00 год., перебуваючи у приміщенні під'їзду, що по вул.Лучаківського, будинок №10 у м.Тернопіль, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , маючи в наявності незаконно придбану порошкоподібну речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,0670 грама, незаконно збув його ОСОБА_12 , (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 250 грн.
Окрім цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, придбав тверду речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 5,7616 грама, яку почав незаконно зберігати за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту.
Однак, 22.04.2020, близько 17.53 год. працівниками поліції було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , в АДРЕСА_2 в ході якого виявлено та вилучено тверду речовину - «амфетамін», який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 5,7616 грама, яку останній зберігав з метою збуту протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу.
Згідно ст.2, 7 Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори від 15.02.1995 року та Списку №1, Таблиці №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р., «амфетамін», відноситься до психотропних речовин обіг яких обмежено.
ОСОБА_7 повідомлено про те, що він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, психотропних речовин вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.
Зазначає, що повідомлена підозра є необґрунтованою, розмір застави з огляду на матеріальне становище підозрюваного є завідомо непомірним, судом не враховано, що підозрюваний є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Вказує, що на території України введено режим карантину, що дає додаткові підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.
Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
п.4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, здійснювати тиск на свідків чи експерта або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати свідків, інших підозрюваних та експертів у кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що у вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюються ще й інші особи, а отже існує ризик їх вільного спілкування з підозрюваним, що перешкоджатиме кримінальному провадженню, а також існує ризик незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Крім того, з матеріалів провадження слідує, що слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також визначив розмір застави, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі, що перевищує встановлену законом максимальну межу.
Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За змістом частин четвертої, п'ятої ст.182 КПК України:
- розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- у кожному конкретному випадку розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
- у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий у клопотанні не навів конкретних виключних підстав для визначення застави у розмірі, що перевищує встановлену законом максимальну межу, а отже підстав для висновку, що сума застави у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Також прокурор мотивував таку необхідність тим, що ОСОБА_7 вчинялися багатоепізодні злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин протягом тривалого періоду часу до якого причетні також невстановлені слідством особи.
Однак, з тексту пред'явленої ОСОБА_7 підозри слідує, що в цьому кримінальному провадженні йому інкримінується один епізод збуту психотропної речовини «амфетамін» масою 0,0670 грама, який відбувся 04.04.2020 року, а також зберігання ним у своїй квартирі з метою збуту «амфетамін», масою у висушеному вигляді ( в перерахунку на суху речовину) 5,7616 грама., що було виявлено під час обшуку в його квартирі 22 квітня 2020 року.
Відомостей про інші епізоди злочинної діяльності ОСОБА_7 , вчинені ним протягом тривалого періоду часу, значний обсяг психотропних речовин чи наркотичних засобів, пред'явлена йому підозра не містить.
Також, серед наданих слідчому судді та апеляційному суду матеріалів відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_7 у зв'язку із цим від зайняття злочинною діяльністю значних фінансових доходів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчий суддя місцевого суду, визначивши заставу у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 420400 (Чотириста двадцять тисяч чотириста) грн., що значно перевищує максимальний для даної категорії тяжких злочинів, не навів в своїй ухвалі жодної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала б можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та визначити такий розмір застави.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України запобіжний захід не є покаранням за інкримінований злочин, а застосовується на період досудового розслідування і судового розгляду з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому доводи захисника у цій частині заслуговують на увагу. З врахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, на даний час не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, не одружений, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визначення йому застави у межах, визначених законом для тяжких злочинів, та з огляду на підвищену суспільну небезпеку кримінального правопорушення, а також враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованих злочинів, один з яких вчинено за попередньою змовою групою осіб та обсяг встановлених у даному випадку ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому вважає, що саме максимальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти настанню існуючих ризиків.
В зв'язку з вищенаведним, апеляційну скаргу захисника підозрюваного слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді щодо ОСОБА_7 скасувати з постановленням нової, якою клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити частково, обравши до нього вказаний запобіжний захід з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 - 179, 182, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 -адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 20 червня 2020 року.
Визначити ОСОБА_7 заставу у вигляді 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят ) грн. для внесення на депозитний рахунок Тернопільського апеляційного суду р/р UA828201720355269001000082849, МФО 820172, ЄДРПОУ одержувача 42261572, Банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Київ, призначення платежу - застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні № 12020210010000074 від 08.01.2020 року за ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2020 року).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 20 червня 2020 року наступні обов'язки: з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись із спілкуванням із свідками, експертами та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, здати, у разі наявності, до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.
Роз'яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 .
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді