Справа № 607/5391/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/119/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
06 квітня 2020 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 25 березня 2020 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу не пов'язаного із тримання під вартою, клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задоволено та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 год. 59 хв. 22 травня 2020 року.
Визначено підозрюваному розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060 грн. та у разі внесення застави покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України.
Як вбачається з матеріалів, слідчим відділом Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003002 від 15 жовтня 2020 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 08 серпня 2019 року близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 , перебували на прибудинковій території, біля будинку по вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі, де в останніх виник спільний злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 , перебуваючи на стоянці біля будинку по вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі, знайшов ключ запалювання від автомобіля «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За допомогою вказаного ключа ОСОБА_7 відчинив автомобіль «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сів за водійське сидіння автомобіля, запустив двигун та виїхав вказаним автомобілем із стоянки біля будинку по вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі. У цей час ОСОБА_11 стояв біля дороги по вул. Микулинецькій в м.Тернополі і чекав на ОСОБА_7 .. В подальшому, коли до нього під'їхав автомобіль «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , він сів у нього і вони попрямували по вул. Микулинецькій в м. Тернополі в напрямку с. Велика Березовиця, Тернопільського району.
Транспортним засобом «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 користувалися у власних цілях.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_12 у сумі 85570,00 гривень.
Таким чином, слідчий вважає, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно.
25 березня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та змінити підозрюваному запобіжний захід на такий, що не пов'язаний із позбавленням волі, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт посилається на те, що слідчий суддя не дослідив доказів у справі, не дав їм правової оцінки, а лише послався на сукупність доказів, які доводять лише факт викрадення автомобіля.
Вказує на те, що суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, наявності доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначає, що суддею не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, а тому обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, занадто суворим.
Також вважає, що слідчий суддя не обґрунтував неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та не врахував у повній мірі особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки та характеризується виключно позитивно.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтував наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Також, слідчий суддя вірно врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання виключно у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років; особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, і при цьому, маючи непогашену судимість знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, офіційно ніде не працює, не одружений, на утриманні осіб не має, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв'язків, а тому, з метою уникнення відповідальності, він може переховувався від органів досудового розслідування та свідомо перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчим суддею вірно встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Щодо посилання захисника на необґрунтованість підозри оголошеної ОСОБА_7 , то відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі “Летельє проти Франції”).
Також, слідчий суддя у відповідності до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, врахувавши обставини правопорушення, вік підозрюваного, його майновий, сімейний стан, стан здоров'я, та те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КПК України та його наслідки, за наявності обґрунтованих ризиків, правомірно визначив ОСОБА_7 розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків
Беручи до уваги наведене, доводи апеляційної скарги захисника про незаконність ухвали слідчого судді, є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких даних про відсутність ризиків, сторона захисту та підозрюваний в апеляційну інстанцію не надали.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, є обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 25 березня 2020 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді