Дата документу 29.05.2020 Справа № 554/4649/20
Єдиний унікальний номер 554/4649/20
Провадження №1-кс/554/7494/2020
Іменем України
29 травня 2020 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040010000047, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської обл., неодруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх осіб, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, стрільця-помічника гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,-
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав що у провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що 29 січня 2019 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №30 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.
У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 04 березня 2015 року - № 39 зазначено, що до ст. 407 КК України внесені зміни та її доповнено ч. 4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05 березня 2015 року. Таким чином, солдат ОСОБА_4 вчинив злочин в умовах особливого періоду.
19 грудня 2019 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , без поважних причин, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
27 травня 2020 року солдата ОСОБА_4 було затримано у порядку
ст. 208 КПК України, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 19 грудня 2019 року солдат ОСОБА_4 умисно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 без поважних причин, в умовах особливого періоду (крім воєнного стану) та незаконно перебував за її межами до 27 травня 2020 року.
ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 407 КК України.
27 травня 2020 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 28 травня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Дніпропетровської обл., неодружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, громадянин України, з середньою освітою, не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, стрілець-помічник гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, підтверджуються: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності, містять відомості фактів та обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до семи років, існує ризик, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 не має офіційного джерела доходу, це може сприяти нез'явленню ОСОБА_4 за викликом слідчого, прокурора та суду.
Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 в подальшому, як у спосіб погроз, так і реально може незаконно впливати на свідків у провадженні, а саме на ОСОБА_7 , ОСОБА_8 інших свідків. При цьому, враховуючи, що наразі, під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки, яким можуть бути відомі обставини вчинення ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення, останній може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності;
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється:враховуючи, ОСОБА_9 довгий час не мав реального наміру повернутися до військової частини, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування, ігнорував повістки про виклик, застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить виконання ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи особистість ОСОБА_4 який не має стійких соціальних зв'язків, досудовим слідством не встановлено осіб, які б могли поручитися за виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків. У зв'язку з викладеним, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистої поруки також не вбачається можливим та не забезпечить виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Також, ОСОБА_4 являється військовослужбовцем контрактної служби, та, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України.
Так, ОСОБА_4 зобов'язаний, відповідно до вимог контракту, в службовий час, та понад встановлений службовий час в період військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб, бойового чергування, несення служби в добовому наряді перебувати в розташуванні військової частини НОМЕР_1 та виконувати свої службові обов'язки за посадою, а також особливі обов'язки визначені статутами Збройних Сил України. В зв'язку із чим застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не забезпечить виконання останнім службових обов'язків а також дотримання інших вимог контракту про проходження військової служби.
Враховуючи сукупність викладених обставин, у разі незастосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти злочин, в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Беручи до увагу, що органом досудового розслідування встановлені докази скоєння підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, санкцією якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи, що вчинений ОСОБА_4 тяжкий злочин не пов'язаний із застосуванням насильства, не спричинив загибелі людей, однак ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України необхідно визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, на підозрюваного ОСОБА_4 покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з місця дислокації військової частини НОМЕР_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та адвокат проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення прокурора, адвоката та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
27.05.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку можливо визначити розмір застави у розмірі вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040010000047, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської обл., неодруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх осіб, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, стрільця-помічника гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 2 місяці.
Строк тримання під вартою рахувати з 21 год. 45 хв. 27 травня 2020 року.
Строк дії ухвали - до 21 год. 45 хв. 27 липня 2020 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , визначених КПК України обов'язків.
Призначити заставу в розмірі 168 160 грн. 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 , звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : ОСОБА_1