28 травня 2020 року
Київ
справа №240/10417/19
адміністративне провадження №К/9901/8543/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року
у справі №240/10417/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідачем 24 березня 2020 року подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано 10 (десять) днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору у розмірі 1536 грн 80 коп.
Відповідно до зворотного повідомлення, яке надійшло на адресу Суду, належним чином завірену копію указаної ухвали скаржник отримав 14 квітня 2020 року.
12 травня 2020 року до Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено платіжне доручення №475 від 23 квітня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 1536 грн 80 коп.
Так, недоліки касаційної скарги усунуто в строк, встановлений Судом.
Щодо оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року Суд зазначає таке.
Пункт восьмий частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом другим частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту першого частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.
Звання та посада публічної служби, яку обіймав позивач, та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Правила, запроваджені пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають положенням статті 129 Конституції України, згідно якої основними засадами судочинства є, серед іншого, право на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями сформованими Європейським судом з прав людини, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Касаційний суд звертає увагу особи, яка звернулась із касаційною скаргою, що застосування критерію, який міститься у пункті другому частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховним Судом у цій справі було передбачуваним, справу розглянули та вирішили повноважні суди двох інстанцій, а заявник не вказав наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 166, 167, 328, 333 КАС України Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №240/10417/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду