Справа № 126/530/20
Провадження № 2/126/464/2020
"27" травня 2020 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В.І.
із секретарем Притуляк І.І.
за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката
Куцяка Ф.Г.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гуцола Володимира Івановича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ, виділ та припинення спільної сумісної власності на земельні ділянки та житловий будинок,
В првоадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ, виділ та припинення спільної сумісної власності на земельні ділянки та житловий будинок.
Позивач ОСОБА_1 надав заяву про відвід головуючому судді Гуцолу В.І. з тих підстав, що як стверджує протягом 2019 - 2020 років суддею Гуцолом В.І. розглядалась справа за позовом його колишньої дружини ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. Він вважав і вважає, що рішення суду від 24.02.2020 року про розподіл майна між ним і його колишньою дружиною суддею винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При розгляді цієї справи йому, як відповідачу незаконно було відмовлено у прийнятті зустрічного позову. Крім того, його колишньою дружиною йому неодноразово наголошувалось про те, що суддя Гуцол В.І. перебуває з нею та її батьками в хороших стосунках, раніше були односельцями і будь-які справи, що перебувають у його провадженні будуть розглянути на її користь. Вважає, що наявні обставини, передбачені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України для відводу судді.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Куцяк Ф.Г. в підготовчому засіданні заявлений відвід підтримують.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність.
Розглянувши заяву про відвід, заслухавши думку позивача та його представника, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ст.36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Гуцола В.І. при вирішенні даної цивільної справи.
Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 24.02.2020 року ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалось, незгода ОСОБА_1 із прийнятими судом процесуальним рішеннями не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду цієї справи. В зв'язку з повторною неявкою ОСОБА_1 в судове засідання його зустрічний позов було залишено без розгляду, тому його твердження, що йому незаконно було відмовлено у прийнятті зустрічного позову є сумнівними, надуманими і такими, що не заслуговують на увагу. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав не виявлено.
З огляду на викладене, мотиви для відводу головуючого судді Гуцола В.І. від розгляду вказаної цивільної справи, вказані у заяві позивача, є безпідставними.
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки передбачені ст.36 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Також суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що у разі його незгоди з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняттям суддею процесуальних рішень, розгляд суддею його клопотань, він не позбавлений можливості у разі, якщо це передбачено нормами ЦПК України, на апеляційне оскарження даного рішення.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гуцола Володимира Івановича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ, виділ та припинення спільної сумісної власності на земельні ділянки та житловий будинок - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Гуцол