Справа № 149/2776/19
Ухвала
Ім'ям України
"28" травня 2020 р. колегія суддів Калинівського районного суду Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , з участю: прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, клопотання учасників судового провадження за обвинувальним актом в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000225 від 07 червня 2019 року, стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
На розгляді Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000225 від 07 червня 2019 року, стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання та продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не зникли.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 в свою чергу звернулась до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, яке обґрунтоване тим, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Розглянувши заявлені клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, допитавши заявленого свідка, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_10 від 23.10.2019р. у справі №149/2729/19, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 терміном до 07 листопада 2019 року включно.
Ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області від 05.11.2019р., 20.12.2019р., 14.02.2020р. та 13.04.2020р. продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 терміном на 60 (шістдесят) днів, востаннє до 11.06.2020р. включно.
28.05.2020 року прокурором подано до суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а саме ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, обвинувачений після вчинення злочинних дій, а саме після нанесення потерпілому ОСОБА_11 множинних ударів сокирою в життєво важливий орган (в область голови та лівого передпліччя), в результаті чого останній відразу втратив свідомість, намагався приховати даний злочин, для чого звернувся до своєї сусідки ОСОБА_12 з проханням допомогти винести із його будинку тіло потерпілого та викинути його у річку Південний Буг. Вину у вчиненні вищевказаного умисного особливо тяжкого злочину не визнає. Раніше судимий за злочин проти життя та здоров'я особи, який вчинив при аналогічних обставинах, та був засуджений судом до більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст.69 КК України) та звільнений від його відбування із іспитовим строком (ст.75 КК України), тобто він розуміє, що у випадку доведеності його вини у вчиненні даного злочину судом до нього повторно не може бути застосовано вимоги ст.ст.69, 75 КК України, що, у випадку обрання йому більш м'якого запобіжного заходу сприятиме його переховуванню від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_8 вчинив злочин проти життя чи здоров'я потерпілого, внаслідок його злочинних дій потерпілий спочатку перебував у реанімаційному відділенні у тяжкому стані, а у подальшому переведений у травматологічне відділення лікарні. Під час допитів потерпілий наголосив на тому, що він боїться незаконного впливу на нього з боку обвинуваченого. Аналогічну заяву потерпілий надав до Калинівського районного суду, в якій просить у підготовчому судовому засіданні продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Потерпілий мотивує свої вимоги тим, що після вчиненого у відношенні нього злочину, внаслідок агресивної поведінки обвинуваченого, в результаті тих тяжких травм, які він отримав від обвинуваченого, що потягло за собою його тривале лікування, потерпілий боїться, що будучі на волі обвинувачений продовжить свою злочинну діяльність у відношенні нього, буде на нього незаконно впливати, в тому числі і шляхом фізичної розправи. Окрім цього, відповідно до побутової характеристики, ОСОБА_8 характеризується з негативної сторони, вживає спиртні напої з особами, схильними до вживання алкогольних напоїв у своєму домогосподарстві, веде скритий, аморальний спосіб життя. З сусідами та односельцями добросусідських відносин не підтримує, неодноразово погрожував їм фізичною розправою. Враховуючи, що потерпілий та свідки злочину є його сусідами та односельцями, викладене свідчить про наявність такого ризику як можливість з боку ОСОБА_8 незаконно впливати на потерпілого та свідків - жителів села, а тому продовження йому саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде стримуючим чинником щодо його вільного пересування і таким чином усуне його вплив потерпілого та свідків, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України. У свою чергу, незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж провадженні відповідно до діючого кримінального законодавства кваліфікується як злочин, що свідчить про наявність такого ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. На підставі викладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, той факт, що він проживає один, родини та утриманці не має, за місцем мешкання неодноразово погрожував сусідам та характеризується негативно, притягався до кримінальної відповідальності за злочин проти життя та здоров'я, що свідчить про антисоціальний спосіб його життя та про відсутність міцних соціальних зав'язків за місцем проживання, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто неявки до суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому просить задовольнити клопотання.
Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, 3) незаконно впливати на свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушеня.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом установлено, що строк тримання ОСОБА_8 під вартою було продовжено до 11.06.2020р. включно.
При вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходить із наявності пред'явленого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину та необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, вплинути на свідків та потерпілого, які ще не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого відповідно до ч.1 ст.178 КПК України судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, відсутністю сталих соціальних зв'язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, при вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, судом враховано інформацію щодо стану його здоров'я, викладену в листі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1), відповідно до якого ОСОБА_8 має задовільний стан здоров'я, стаціонарного лікування не потребує.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, кримінальне провадження не завершено, строк тримання під вартою закінчується 11.06.2020р., а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно нього дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання суду, враховуючи викладені обставини, доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу не переважають доводів сторони обвинувачення та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи викладене, дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 26 липня 2020 року включно.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не має, а тому у його задоволенні заявнику необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання сторони обвинувачення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Голодьки Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, вдівця, непрацездатної особи, пенсіонера, судимого 29.03.2017р. Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.121 КК України до покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, із іспитовим строком на два роки, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, терміном на 60 (шістдесят) днів, до 26 липня 2020 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_8 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий:
Судді: