19 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3496/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Тучіної О. В.,
відповідача - Тинної Д.С.,
третіх осіб - Пекар А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вей"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 (судді: Алданова С. О., Мартюк А. І., Зубець Л. П.) за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 (суддя Ващенко Т. М.), постановленої щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Вей",
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
1. Короткий зміст судових рішень у справі
1.1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 і постановою Верховного Суду від 13.02.2018, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Логістика" (далі - ТОВ "Полірем-Логістика") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА" (далі - ТОВ "ТОВ-РЄА"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд" (далі - ТОВ "Андіж Трейд") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Вей" (далі - ТОВ "Фаст Вей"), про витребування майна із чужого незаконного володіння.
1.2. Суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивач не довів, що спірне майно вибуло із його володіння поза його волею, відповідач є добросовісним набувачем, а передбачених у пунктах 1- 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України підстав для витребування із володіння відповідача спірного майна, придбаного ним за відплатним договором, немає.
2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
2.1. У квітні 2019 року ТОВ "Полірем-Логістика" подало до Господарського суду м. Києва заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 04.07.2017, в якій просило рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заявник, зокрема, акцентував, що суд касаційної інстанції, залишаючи без змін судові рішення у справі про відмову у задоволенні позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, не зазначив, що висновки, зроблені судами про схвалення правочину, є обґрунтованими, натомість зауважив, що договір купівлі-продажу від 27.02.2015 не визнано недійсним.
ТОВ "Полірем-Логістика" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про визнання недійсними договорів від 17.02.2015 і від 27.02.2015 у справі № 910/2030/18, в якій згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 позов частково задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.02.2015.
У справі № 910/2030/18 суд зазначив, що вчинення директором ТОВ "Полірем-Логістика" ОСОБА_1 (особою, яка підписала спірні договори без належних повноважень) дій із прийняття оскаржуваних правочинів до виконання не можна вважати належним їх схваленням.
2.2. ТОВ "ТОВ-РЄА" у відзиві на заяву ТОВ "Полірем-Логістика" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 просило відмовити в її задоволенні, наголошуючи, що згідно з частиною 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Так, предметом позову у цій справі є вимога ТОВ "Полірем-Логістика" про витребування із незаконного володіння ТОВ "ТОВ-РЄА" майна, одержаного відповідачем за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 № 168 і додатком № 1 до договору - переліком основних засобів та актом прийому-передачі. При цьому станом на час розгляду справи доказів недійсності попереднього договору купівлі-продажу від 17.02.2015 та основного договору купівлі-продажу від 27.02.2015, укладеного між ТОВ "Полірем-Логістика" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Полірем-Київ" (далі - ТОВ "Полірем-Київ"), та/або договору купівлі-продажу від 23.06.2015 № 168 суду не надано, ТОВ "Полірем-Логістика" із відповідним позовом до суду не зверталося.
Отже, ТОВ "ТОВ-РЄА" наголосило, що процесуальне законодавство в порядку перегляду справи за нововиявленими обставинами не передбачає здійснення перегляду судового рішення у повному обсязі, а передбачає лише його перегляд у тих межах, в яких нововиявлені обставини впливають на суть ухваленого у справі остаточного судового рішення, а суд, переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами, не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, та розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Крім того, ТОВ "ТОВ-РЄА" акцентувало, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18, на яку посилається ТОВ "Полірем-Логістика", оскаржено до Верховного Суду.
3. Зміст судових рішень, постановлених за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами
3.1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Полірем-Логістика" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17, зазначене рішення залишено в силі.
3.1.1. Суд першої інстанції установив, що фактично заявник, звернувшись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вимагає переоцінки судом доказів, уже оцінених у процесі розгляду справи, а саме щодо схвалення позивачем договору купівлі-продажу від 27.02.2015, і як на нововиявлені посилається на обставини, які були відомі заявникові ще на час розгляду справи № 910/3496/17, однак не були доведені ним, що мало наслідком відмову у задоволенні позову ТОВ "Полірем-Логістика" про витребування майна із чужого незаконного володіння у зв'язку із недоведенням позивачем наявності його порушеного права.
Суд дійшов висновку, що викладені позивачем у заяві обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідним (окремим) позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі з підстав недійсності договору купівлі-продажу від 27.02.2015.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 скасовано, заяву ТОВ "Полірем-Логістика" задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17 скасовано, позов ТОВ "Полірем-Логістика" задоволено, витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "ТОВ-РЄА" одержане за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 майно, перелік якого наведено у резолютивній частині постанови.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18 визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 27.02.2015, укладений між ТОВ "Полірем-Логістика" і ТОВ "Полірем-Київ" (після зміни назви - ТОВ "Андіж Трейд").
Отже, судовим рішенням у справі № 910/2030/18 спростовано презумпцію правомірності правочину, на підставі якого було відчужено майно позивача (ТОВ "Полірем-Логістика"), яке вибуло із володіння власника поза його волею. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ "Полірем-Логістика" про витребування у ТОВ "ТОВ-РЄА" спірного майна відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
4. Короткий зміст вимог касаційних скарг
4.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, ТОВ "ТОВ-РЄА" у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.10.2019 залишити в силі, наголошуючи на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушенні норм процесуального права.
Так, скаржник акцентує, що судове рішення за змістом статті 320 Господарського процесуального кодексу України за своєю суттю не є нововиявленою обставиною. При цьому у частині 2 зазначеної норми передбачено обов'язковість наявності нововиявленої обставини на час розгляду справи, проте правовідносини між сторонами цього спору існували у лютому 2015 року, а постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2030/18 ухвалено 21.02.2019. При цьому скаржник наголосив, що на час подання ним касаційної скарги у справі № 910/3496/17, яка розглядається, остаточне судове рішення у справі № 910/2030/18 не прийнято, оскільки ТОВ "ТОВ-РЄА" подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 910/2030/18.
4.2. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Фаст Вей" також подало касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а ухвалу Господарського сулу міста Києва від 17.10.2019 залишити в силі з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ТОВ "Фаст Вей" наголошує, що товариство є учасником судової справи № 910/3496/17 і відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України має право брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати заяви, клопотання тощо.
Проте про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у цій справі належним чином, у порядку, визначеному статтею 120 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Фаст Вей" повідомлено не було, а отже товариство було обмежено у праві брати участь у судовому засіданні, подавати заперечення і докази тощо.
Про оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 ТОВ "Фаст Вей" дізналося 06.02.2020, отримавши претензію ТОВ "ТОВ-РЄА" від 04.02.2020 про повернення сплачених за договором купівлі-продажу від 23.06.2015 грошових коштів у зв'язку з ухваленням оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
У матеріалах справи немає доказів своєчасного і належного повідомлення ТОВ "Фаст Вей" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у справі № 910/3496/17, а розгляд справи суди здійснили за відсутності представника ТОВ "Фаст Вей", повідомленого належним чином.
При цьому самостійно цікавитися ходом судового провадження у справі № 910/3496/17 у ТОВ "Фаст Вей" не було підстав і необхідності, оскільки 31.07.2019 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прийняв остаточне рішення у цій справі та, відповідно, завершив її судовий розгляд. Будь-яких об'єктивних можливостей передбачити подання одним із учасників справи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ТОВ "Фаст Вей" не мало.
Отже, скаржник акцентує, що розглянувши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 910/3496/17 без заперечення права ТОВ "Фаст Вей" на участь у судовому засіданні та надання товариству можливості навести свої доводи щодо заяви іншої сторони, суд апеляційної інстанції порушив принцип змагальності у господарському судочинстві та не забезпечив балансу інтересів і дотримання принципу рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що свідчить про прийняття оскаржуваного рішення із порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення судом апеляційної інстанції незаконного рішення, яке необхідно скасувати.
Крім того, заявник касаційної скарги вважає, що відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення суду у справі № 910/2030/18 не є нововиявленою обставиною, посилаючись на правову позицію, викладену, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 27/306, від 02.07.2018 у справі № 922/3388/15, від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, від 13.03.2019 у справі № 914/2427/16, від 24.04.2019 у справі № 910/13318/16, від 02.07.2019 у справі № 910/3117/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15376/15 тощо.
4.3. У відзивах на касаційні скарги ТОВ "ТОВ-РЄА" і ТОВ "Фаст Вей", заперечуючи проти їх задоволення, ТОВ "Полірем-Логістика" просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, вважаючи помилковим тлумачення скаржниками норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на правомірності та законності висновків суду апеляційної інстанції у цій справі.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно частково задовольнити з таких підстав.
5.2. За змістом статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
5.3. Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з частиною 1 статті 42 цього Кодексу учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
За змістом статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
5.4. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2019 поновлено ТОВ "Полірем-Логістика" пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у цій справі, відкрито провадження у справі за заявою ТОВ "Полірем-Логістика" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
За змістом ухвал Господарського суду м. Києва від 07.05.2019, від 12.09.2019, від 08.10.2019, від 17.10.2019 представник ТОВ "Фаст Вей" у судове засідання не з'явився (том 4, а. с. 99, 164, 209).
5.5. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Полірем-Логістика" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.10.2019, постановлену за результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, справу призначено до розгляду на 03.12.2019.
Зазначену ухвалу згідно зі штампом суду направлено учасникам справи (том 5, а. с. 2-4).
У подальшому суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд справи згідно з ухвалами від 03.12.2019, від 17.12.2019, від 21.01.2020.
За змістом зазначених ухвал суду апеляційної інстанції представник ТОВ "Фаст Вей" у судові засідання не з'являвся.
Водночас, як свідчать матеріали справи, поштові конверти з ухвалами суду апеляційної інстанції, направлені на адресу ТОВ "Фаст Вей", повернуто до суду апеляційної інстанції із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (том 5, а. с. 88- 102).
5.6. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
5.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 висловила правову позицію, подібну наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду.
5.8. З урахуванням зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, а також підстав, за яких ТОВ "Фаст Вей" оскаржило постанову суду апеляційної інстанції у цій справі саме у зв'язку із розглядом справи судом апеляційної інстанції за відсутності представника учасника справи, не повідомленого належним чином, колегія суддів вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.9. У зв'язку зі скасуванням оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 через порушення норм процесуального права касаційну скаргу ТОВ "ТОВ-РЄА" також необхідно задовольнити частково, зважаючи на підстави скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (стаття 269 Господарського процесуального кодексу України).
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 310 цього Кодексу судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ-РЄА" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вей" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 910/3496/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Ю. Я. Чумак