20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12615/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника ліквідатора ТОВ "Екожилбуд-2005" Константінова І.М. - адвоката Гончарук А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020
та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019
у справі № 910/12615/19
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екожилбуд-2005"
про банкрутство, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 відкрито провадження у справі №910/12615/19 про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі №910/12615/19 (суддя Омельченко Л.В.) ТОВ "Екожилбуд-2005" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову комісії з припинення - Константінова І.М.
Постановою Північного апеляційного господарський суду від 29.01.2020 (колегія суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Поляков Б.М., Грек Б.М.) постанову Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДПС у місті Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарський суду від 29.01.2020, постанову Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19; провадження у справі № 910/12615/19 закрити.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ГУ ДПС у місті Києві доводить, що ліквідаційною комісією боржника не було дотримано приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів та права заявити свої претензії до боржника (за їх наявності) у досудовій процедурі ліквідації.
Заявник касаційної скарги вказує на те, що головою ліквідаційної комісії боржника при зверненні до суду не було подано, а судом першої інстанції не встановлювалось та не витребовувалось доказів подання ліквідатором ТОВ "Екожилбуд-2005" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємств, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, як того вимагає ч. 7 ст. 111 ЦК України.
Крім того, ГУ ДПС у місті Києві у касаційній скарзі наголошує, що суд першої інстанції при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Екожилбуд - 2005" не дослідив факту закриття рахунків боржника в банківських установах, як це передбачено ч. 3 ст. 111 ЦК України.
Разом з тим, заявник касаційної скарги, не погоджуючись з висновками суду про призначення ліквідатором ТОВ "Екожилбуд - 2005" Константінова І.М., який був головою ліквідаційної комісії у досудовій процедурі ліквідації, зазначає, що останній підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до ч. 6 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
З огляду на наведене, ГУ ДПС у місті Києві вважає, що суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екожилбуд - 2005", а в подальшому - виніс оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві у справі № 910/12615/19 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.03.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2020 касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/12615/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19; призначено розгляд справи за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на 20.05.2020 на 14 год. 45 хв.
Від ТОВ "Екожилбуд-2005" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права при повному та об'єктивному дослідженні матеріалів справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ліквідатора ТОВ "Екожилбуд-2005", перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами учасників ТОВ "Екожилбуд-2005" було прийнято рішення про ліквідацію товариства та призначено головою комісії з припинення товариства - Константінова І.М., що оформлене протоколом № 30/03/18 від 30.03.2018.
У вересні 2019 року ТОВ "Екожилбуд-2005" в особі голови комісії з припинення - Константінова І.М. звернулося до суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з виявленням у ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 27.05.2019, який був затверджений протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Екожилбуд-2005" № 31/05/19 від 31.05.2019, розмір кредиторської заборгованості боржника становить 54 871 604,87 грн.; дебіторська заборгованість відсутня.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що відсутність майна, достатнього для розрахунків з кредиторами у підприємства, що ліквідується, підтверджено ліквідаційною комісією актами інвентаризації, даними офіційної звітності та відомостями державних реєстрів прав власності на нерухоме майно, заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, іпотек.
При цьому, за висновком суду, дані проміжного ліквідаційного бухгалтерського балансу боржника та фінансових звітів попередніх періодів підтверджують, що пасиви боржника перевищують активи, що свідчить про його неплатоспроможність.
Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що надані головою ліквідаційної комісії боржника докази свідчать про недостатність майна ТОВ "Екожилбуд-2005" для задоволення вимог його кредиторів, що є підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони зроблені без належної оцінки всіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" було порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 до 21.10.2019 (далі - Закон про банкрутство).
Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є подання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою до господарського суду.
Однак, зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається надання судами першої та апеляційної інстанцій належної оцінки поданим головою ліквідаційної комісії боржника доказам на підтвердження всіх передумов для порушення провадження у справі в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом, адже жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Однак, при розгляді даної справи як суд першої, так і апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки всім обставинам справи, чим порушили приписи наведених вище норм та, зокрема, ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Так, з заяви боржника про порушення справи про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" вбачається, а судами встановлено, що за період роботи ліквідаційної комісії було виявлено у юридичної особи, яка ліквідується, простроченої кредиторської заборгованості перед:
- Компанією "Єпіванон Інвест Ліітед" (код НЕ 278548, Республіка Кіпр, Нікосія, 1036, Саламінос 14) на загальну суму 26 768 609,02 грн, яка виникла на підставі Договору позики № 05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 1 від 26.05.2008 до Договору позики № 05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 2 від 18.11.2010 до Договору позики № 05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 3 від 02.04.2012 до Договору позики № 05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 4 від 01.01.2014 до Договору про надання позикової лінії № 05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 5 від 01.06.2016 до Договору про надання позикової лінії № 05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 6 від 01.08.2016 до Договору про надання позикової лінії № 05/07 від 30.05.2007. Строк виконання основного зобов'язання до 30.05.2017;
- Компанією "Марсеном Трейдинг Лімітед" (Стасіноу Авен, 1 Митсис Білд 1, офіс 4 Платеа Елефтеріанс, Нікосія, Кіпр) на загальну суму 27 953 995,85 грн, заборгованість перед якою виникла на підставі Договору позики № 30/05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 1 від 26.05.2008 до договору позики № 30/05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди № 2 від 18.11.2010 до договору позики № 30/05/07 від 30.05.2007, Додаткової угоди №3 від 02.04.2007 до договору позики № 30/05/07 від 30.05.2007. Строк виконання основного зобов'язання до 30.05.2017.
- ФОП Козаченко І.В. на загальну суму 149 000,00 грн, заборгованість перед якою виникла на підставі Договору № 7-12/18 про надання консультаційних послуг від 17.12.2018. Строк виконання основного зобов'язання до 03.04.2019.
Однак, як вбачається зі змісту прийнятої постанови, дійшовши висновку про доведеність кредиторської заборгованості в сумі 54 871 604,87 грн., та, відповідно, перевищення пасивів над активами, місцевий господарський суд не дослідив підстави виникнення цієї кредиторської заборгованості (пасивів боржника).
Так, зокрема, суд першої інстанції не надавав жодної оцінки Договору позики №30/05/07 від 30.05.2007 та додатковим угодам до нього, укладеним між ТОВ "Екожилбуд-2005" і Компанією "Марсеном Трейдинг Лімітед", а також не звернув уваги, що головою ліквідаційної комісії ТОВ "Екожилбуд-2005" не було додано доказів, які підтверджують отримання зазначених вище грошових коштів боржником у позику та актів звірки взаєморозрахунків ТОВ "Екожилбуд-2005" з Компанією "Марсеном Трейдинг Лімітед".
Крім того, при прийнятті оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом без належної оцінки залишилися додані до заяви про порушення справи про банкрутство Договір позики № 05/07 від 30.05.2007 та додаткові угоди № 1 і № 2 до нього, укладені ТОВ "Екожилбуд-2005" з Компанією "Вірасет Інвест", Додаткова угода № 3 від 02.04.2012, укладена між Компанією "Корвін Солушинз Лімітед" і ТОВ "Екожилбуд-2005", Договір цесії (відступлення права вимоги) від 01.01.2014, укладений між Компанією "Корвін Солушинз Лімітед", Компанією "Єпіванон Інвест Ліітед" і ТОВ "Екожилбуд-2005", Додаткові угоди № 4, № 5, № 6 до Договору про надання позикової лінії № 05/07 від 30.05.2007, а також акт звірки розрахунків від 01.01.2019, підписаний ТОВ "Екожилбуд-2005" і Компанією "Єпіванон Інвест Ліітед".
При цьому, місцевий господарський суд не звернув уваги на відсутність у доданих до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" доказах Договору № 26/2012 відступлення права вимоги (цесії) від 29.03.2012, укладеного між Компанією "Корвін Солушинз Лімітед" і Компанією "Вірасет Інвест", яким змінено позикодавця за договором позики № 05/07 від 30.05.2007, про що зазначено у Додатковій угоді № 3 від 02.04.2012 до договору позики, та яким, окрім наведених вище правочинів, боржник обґрунтовує підставу наявності у нього непогашеної кредиторської заборгованості перед Компанією "Єпіванон Інвест Ліітед".
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про те, що надані головою ліквідаційної комісії боржника докази свідчать про недостатність вартості майна ТОВ "Екожилбуд-2005" для задоволення вимог кредиторів, ґрунтується на даних щодо наявності грошових коштів на рахунку боржника у розмірі 124 772,28 грн. та щодо кредиторської заборгованості в сумі 54 871 604,87 грн., зазначених у проміжному ліквідаційному балансі боржника, які, взагалі не були досліджені судом.
Разом з тим, зі змісту постанови про визнання боржника банкрутом не вбачається, що судом надавалась належна оцінка відсутності достатньої кількості активів для погашення кредиторської заборгованості.
Враховуючи значну суму отриманих ТОВ "Екожилбуд-2005" за договорами позики коштів, як це доводить сам боржник, при вирішенні питання про визнання боржника неплатоспроможним в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство суд першої інстанції мав належним чином дослідити актив і пасив боржника, без чого неможливо встановити факт недостатності майна ТОВ "Екожилбуд-2005" для задоволення вимог кредиторів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при винесенні ухвали про відкриття провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Екожилбуд-2005" судом першої інстанції не надано оцінки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст. 111 ЦК України.
Так, дійшовши висновку про доведеність обставинами справами дотримання встановленої ЦК України процедури припинення юридичної особи та обґрунтованість тверджень ТОВ "Екожилбуд-2005" про наявність підстав для порушення провадження справі про його банкрутство, місцевий господарський суд взагалі не перевіряв дотримання боржником вимог ст. 111 ЦК України, а встановивши, зокрема, що головою комісії з припинення ТОВ "Екожилбуд-2005" до ГУ ДФС у м. Києві було подано до заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, не звернув уваги, що матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок, як того вимагає ч. 7 ст. 111 ЦК України.
На вказані недоліки постанови суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, та вдавшись лише до відхилення аргументів апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві, не дослідив всі обставини, які входять до предмету доказування при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство, що є порушенням вимог ст. 269 ГПК України, на яку між тим, апеляційний суд послався в оскаржуваній постанові.
Разом з цим, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути перешкодою для визнання боржника банкрутом, оскільки норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника і після визнання останнього банкрутом, касаційний суд вважає, що дослідження та надання належної оцінки всім наявним у справі доказам і обставинам як на предмет дотримання боржником порядку досудової ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України так і щодо активів і пасивів боржника, в їх сукупності, є обов'язковим при вирішенні питання про визнання боржникам банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за ст. 95 Закону про банкрутство.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, оскаржувані у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.
У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.
Аналогічно, у даній справі, ненадання судом належної оцінки всім обставинам справи, колегія суддів вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.
У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність здійснених висновків у даній справі про визнання ТОВ "Екожилбуд-2005" банкрутом.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанова Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене в даній постанові, всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі докази та обставини справи, які входять до предмету доказування при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у справі № 910/12615/19 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 у справі № 910/12615/19 скасувати.
Справу № 910/12615/19 направити на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Огороднік К.М.